ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"18" березня 2015 р. м. Київ К/800/48586/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Чумаченко Т.А., Смоковича М.І., Сороки М.О.,розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Рівненської митниці Міндоходів на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 04 липня 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сарницембуд» до Рівненської митниці Міндоходів, Головного управління державної казначейської служби України в Рівненській області про визнання протиправною вимоги та стягнення надмірно сплаченого ввізного мита, -в с т а н о в и л а:Товариство з обмеженою відповідальністю «Сарницембуд» звернулось до суду з позовом до Рівненської митниці Міндоходів, Головного управління державної казначейської служби України в Рівненській області про визнання протиправною вимоги та стягнення надмірно сплаченого ввізного мита.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 04 липня 2014 року позов задоволено.
Визнано протиправною відмову Рівненської митниці Міндоходів у відновленні режиму вільної торгівлі по ВМД №204020000/2013/005603 від 30 травня 2013 року, викладену в листі від 27 травня 2013 року №01.1/3-62-06-2397.
Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Рівненській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сарницембуд» суму надмірно сплаченого ввізного мита у розмірі
4189 грн. 61 коп.
Присуджено на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сарницембуд» з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 255, 78 грн.
Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2014 року постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 04 липня 2014 року залишено без змін.
Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Рівненська митниця Міндоходів звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд касаційної скарги проводиться в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню за таких підстав.
Судами встановлено, що 05 вересня 2009 року між позивачем та ОАО «Красносельскстойматериалы» (Республіка Білорусь) укладено контракт №804/068, предметом якого, з врахуванням додаткових угод від 28 грудня 2012 року №2 та
від 29 квітня 2013 року №4, є поставка портландцементу пісчанистого у кількості 3000 т за ціною 86, 00 дол. США/т, загальною вартістю 258000, 00 дол. США у строк
до 31 грудня 2012 року на умовах DAP (INCOTERMS 2010).
На виконання умов контракту товариством з обмеженою відповідальністю «Сарницембуд» імпортовано на митну територію України та заявлено до митного оформлення вказаний товар.
19 липня 2013 року позивач звернувся з заявою до Рівненської митниці з проханням відновити режим вільної торгівлі до партії товару - портландцементу піщанистого
ПЦП 500, що був випущений у вільний обіг по ВМД №204020000/2013/005603
від 30 травня 2013 року, та оригіналами сертифікатів: дефектним СТ-1
від 27 травня 2013 року №BYUA3407100086 3578021 та виправленим СТ-1
від 30 травня 2013 року №BYUA3407100090 3578025.
Для підтвердження факту видачі сертифіката про походження товару, а також виконання вимог щодо технологічних операцій з товаром, під час виконання яких товар вважається таким, що походить з країни, в якій вони мали місце, митним органом
02 вересня 2013 року направлено запит на адресу компетентних органів країни походження товару.
Рішенням від 27 травня 2014 року №01.1/3-62-06-2397 Рівненська митниця Міндоходів відмовила у відновлені режиму вільної торгівлі до партії товару, що був випущений у вільний обіг по ВМД №204020000/2013/005603 від 30 травня 2013 року, у зв'язку з тим, що товар (портландцемент піщанистий ПЦП 500) не відповідає критерію достатньої обробки/переробки.
Не погоджуючись із винесеним відповідачем рішенням від 27 травня 2014 року №01.1/3-62-06-2397 про відмову у відновленні режиму вільної торгівлі, а також з метою повернення сплаченого ввізного мита, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що при винесенні оскаржуваного рішення про відмову у відновленні режиму вільної торгівлі відповідач діяв протиправно та всупереч вимогам чинного законодавства, а також із того, що надмірно сплачене позивачем внаслідок прийняття оскаржуваного рішення ввізне мито підлягає поверненню.
Положеннями статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Сервисы для юристов