ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"18" лютого 2015 р. м. Київ К/800/7594/13
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
Олендера І.Я. (доповідача), Амєліна С.Є., Кобилянського М.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Петровської районної у місті Донецьку ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Петровського районного суду міста Донецька від 29 листопада 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2013 року, -
В С Т А Н О В И В:
У травні 2012 року ОСОБА_4 звернулася до суду першої інстанції з позовом, в якому просила визнати дії відповідача протиправними та зобов'язати його виплачувати позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення дитиною трирічного віку у відповідності до вимог Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2334-ІІІ від 22.03.2001 року у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років; перерахувати недоплачену та недоотриману суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та здійснити виплату заборгованості з 06.09.2011 року.
Постановою Петровського районного суду міста Донецька від 29 листопада 2012 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2013 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Суди попередніх інстанцій мотивували свої рішення тим, що позивач не надала довідки про сукупний дохід своєї сім'ї у 2011 році до відповідача, крім того вона не надала цих відомостей і суду, а тому відповідачем в повному обсязі проведена виплата позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
У поданій касаційній скарзі позивач заявила вимоги про скасування рішень судів попередніх інстанцій, як таких, що постановлені із порушенням норм матеріального і процесуального права, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
У доводах касаційної скарги позивач зазначає, що розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що виплатив їй відповідач не відповідає розміру такої допомоги, який встановлений ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.
ОСОБА_4 є матір'ю ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження, НОМЕР_1 (а.с.10).
З листопада 2011 року ОСОБА_4 перебуває на обліку в УПСЗН Петровської районної у м. Донецьку ради, та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 130 грн. на місяць, що підтверджується відповідною довідкою.
В травні 2012 року позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок і виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відповідно до вимог Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», а саме, в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років. Однак, листом відповідача від 11.05.2012 року № 06-С-23-2 позивачу відмовлено у задоволенні вказаної заяви
Справу розглянуто в порядку письмового провадження, відповідно до пункту першого частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
До 01.01.2008 року - дати набрання чинності Законом України від 28 грудня 2007 № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 107-VI) - правовідносини щодо виплати допомоги регулювалися Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-ХІІ (далі - Закон № 2811-ХІІ), дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» № 2240-III (далі - Закон № 2240-III), який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб. Розмір допомоги також визначався цими Законами. Зокрема, статтею 43 Закону № 2240-III було передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону № 107-VI були внесені відповідні зміни до Закону № 2811-ХІІ та Закону № 2240-III. Зокрема, змінами до статті 13 Закону № 2811-ХІІ його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону № 2240-III було виключено статті 40- 44.
Конституційний Суд України рішенням від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнав неконституційними низку положень Закону № 107-VI, в тому числі й пункт 25 розділу II Закону № 107-VI щодо виключення статей 40- 44 Закону № 2240-III.
Пунктом 2 розділу ІІІ Закону № 107-VI було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31.12.2008 року.
Таким чином, з часу проголошення Рішення № 10-рп/2008 Конституційним Судом України відновили свою дію вищезазначені положення Закону № 2240-III, а з 01.01.2009 року - статті 13, 15 Закону № 2811-ХІІ.
Статтею 46 Закону України від 26 грудня 2008 № 835-VI «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та статтею 45 Закону України від 27.04.2010 року № 2154-VI «Про Державний бюджет України на 2010 рік» (далі - Закон № 2154-VI) передбачено, що у 2009, 2010 роках допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону № 2240-ІІІ призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми був затверджений постановою Кабінету Міністрів України 27.12.2001 року № 1751 саме на виконання Закону № 2811-ХІІ (пункт 1). Новий акт уряду на виконання статті 45 Закону № 2154-VI не приймався.
Розміри і порядок виплати допомоги відповідно до Закону № 2240-III на виконання статті 45 Закону № 2154-VI Кабінетом Міністрів України не визначалися.
Оскільки Законами України «Про Державний бюджет України» на 2011- 2013 рік не змінювся розмір та порядок виплат грошових коштів, обумовлених Законами № 2240-ІІІ та № 2811ХІІ, то розмір такої допомоги визначається приписами вказаних Законів. Крім того, саме вказаними закономи встановлювався розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років на відповідний період.
Враховуючи вищевикладене, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що на правовідносини між позивачем та відповідачем щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особі, яка застрахована у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, поширюються норми Закону № 2240-III, відповідно до статті 43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом. Тобто, відмова відповідача щодо проведення перерахунку вказаної допомоги є протиправною.
Сервисы для юристов