ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"17" вересня 2015 р. м.Київ К/800/11117/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),
судді Заяць В.С.,
Швед Е.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 листопада 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Київської міської ради про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2014 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до Київської міської ради, в якому просив: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у розгляді по суті його клопотання про надання безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,01 га для будівництва індивідуальних гаражів у межах міста Києва; зобов'язати відповідача винести на пленарне засідання сесії Київської міської ради та розглянути його клопотання про надання безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,01 га для будівництва індивідуальних гаражів у межах міста Києва в порядку та строки, встановлені чинним законодавством України, та надати мотивовану відповідь за результатами розгляду клопотання у формі рішення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідач, відмовляючи у розгляді його клопотання вийшов за межі своїх повноважень, мотивуючи свою відмову тим, що дане клопотання не відповідає Тимчасовому порядку передачі земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в м.Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28 лютого 2013 року №63/9120, чим порушив вимоги Конституції України, Земельного кодексу України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Вважає дії відповідача є незаконними, необґрунтованими та такими, що порушують його законне право на отримання земельної ділянки.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 листопада 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2015 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що питання розгляду заяв (клопотань) про безоплатне отримання земельної ділянки віднесено до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), подане позивачем клопотання розглянуто відповідачем в спосіб, у порядку та строки, передбачені чинним законодавством України.
Не погоджуючись із вказаними рішеннями, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Заперечення на касаційну скаргу не надходили.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 30 квітня 2014 ОСОБА_2 звернувся до Київської міської ради із клопотанням, в якому просив визначити без його погодження та виділити йому земельну ділянку орієнтовним розміром до 0,01 га в межах міста Києва з цільовим призначенням для індивідуального гаражного будівництва, надати дозвіл на розробку проекту землеустрою та розглянути це питання на сесії ради у місячний термін з подальшим прийняттям об'єктивного і обґрунтованого рішення.
Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом від 23 червня 2014 року №05702-08/М-1111-2716 повідомив позивача, що набуття права на землю у місті Києві регулюється Земельним кодексом України та рішенням Київської міської ради від 28 лютого 2013 року №63/9120 «Про тимчасовий порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в м.Києві», яким визначено порядок передачі (надання) земельних ділянок в користування або у власність із земель комунальної власності м.Києва, а також вказав, що до клопотання про передачу земельної ділянки у власність зазначаються цільове призначення ділянки, орієнтовний розмір і місце розташування земельної ділянки.
Крім того, в листі департамент зазначив, що оскільки клопотання та склад доданих до нього документів не відповідають Тимчасовому порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в м.Києві, клопотання не підлягає розгляду по суті.
Як встановлено ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 ст.116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Відповідно до ч.6 ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
Згідно ч.7 ст.118 Земельного кодексу України Рада міністрів Автономної Республіки Крим, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян особами, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Відповідно до ч.8 ст.118 Земельного кодексу України розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою (далі - Комісія).
Комісія протягом трьох тижнів з дня одержання проекту надає відповідному органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування свій висновок щодо погодження проекту або відмови у його погодженні. У разі відмови у погодженні проект повертається заявнику у зазначений у цій частині строк.
Підставою відмови у погодженні проекту може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
Сервисы для юристов