ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"17" вересня 2015 р. м. Київ К/800/32070/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
суддів: Мороз Л.Л.,
Горбатюка С.А.,
Шведа Е.Ю.,
розглянула у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Рівненської митниці Міністерства доходів і зборів на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 21.03.2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сарницембуд" до Головного управління Державного казначейської служби України у Рівненській області, Рівненської митниці Міністерства доходів і зборів, про скасування картки відмови,
ВСТАНОВИЛА:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сарницембуд" звернулось до суду з адміністративним позовом до Рівненської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в Рівненській області про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18.01.2014 року № 204020000/2014/00002, стягнення з Державного бюджету України надміру сплаченого ввізного мита у сумі 4341,96 грн.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 21.03.2014 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2014 року, позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №204020000/2014/00002 від 18.01.2014 року. Постановлено стягнути
з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Рівненській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сарницембуд" суму надмірно сплаченого ввізного мита у розмірі 4341 грн. 96 коп.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Рівненська митниця Міністерства доходів і зборів подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Розгляд касаційної скарги здійснено у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неприбуттям сторін у судове засідання.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 05.09.2012 року між ОАО "Красносельсксгройматериалы" (Республіка Білорусь) - Продавець та ТОВ "Сарницембуд" (Україна) - Покупець, укладено контракт №804/068, предметом якого, з урахуванням додаткової угоди від 28.12.2012 року №2 та додаткової угоди від 14.01.2014 року № 10, стала поставка товару: портландцемент піщанистий марки ПЦП 500 у мішках паперових по 25 кг, у кількості 9000 т загальною вартістю 742500 дол. США у строк до 31.01.2014 року; портландцемент піщанистий марки ПЦП 500 у мішках паперових по 50 кг у кількості 500 т загальною вартістю 41250 дол. США у строк до 31.01.2014 року; портландцемент піщанистий марки ПЦ500Д0Н розсипом у кількості 5000 т загальною вартістю 382000 дол. США у строк до 31.12.2013 року, на умовах DAP ст. Горинь (INCOTERMS 2010).
На виконання умов контракту ТОВ "Сарницембуд" імпортовано на митну територію України портландцемент піщанистий марки ПЦП 500 у кількості 62,8 тонн загальною вартістю 41512,13 грн., яке заявлено до митного оформлення на підставі митної декларації від 18.01.2014 року № 204020000.2014.000415, до якої додано: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 31.08.2011 року №204/2012/0000223; контракт від 05.09.2012 року №804/068; додаткові угоди від 28.12.2012 року №2, від 14.01.2014 року №10; рахунок-фактуру (інвойс) від 15.01.2014 року №068/001; Міжнародний санітарний сертифікат (радіологічний сертифікат) №70-БІ від 16.01.2014 року; сертифікат відповідності №UA1.090.0207402-13 від 16.09.2013 року; сертифікат про походження товару форми СТ-1 №ВYUА4407100001 3581389 від 15.01.2014 року; акт експертизи походження товарів від 09.04.2013 року №61, складений Білоруською торгово-промисловою палатою; документ про якість №494 від 15.01.2014 року.
При цьому, оформлення даного товару проведено із застосуванням режиму вільної торгівлі (тобто без фактичної сплати ввізного мита) з посиланням на те, що товар походить з Республіки Білорусь за критерієм "Д2522" - достатня обробка (переробка).
Митним органом відмовлено у митному оформленні товару, задекларованого у зазначеній митній декларації, про що заповнено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційною призначення від 18.01.2014 року №204020000/2014/00002.
Після отримання картки відмови, декларантом було здійснено митне оформлення товару, задекларованого у митній декларації від 18.01.2014 року №204020000.2014.000415 вартістю 41512.13 грн. без застосування режиму вільної торгівлі із попередньою оплатою за митне оформлення товару 17000,00 грн. З рахунку учасника зовнішньоекономічної діяльності ТОВ "Сарницембуд" списано 4341,96 грн. грн. ввізного мита - 10% вартості імпортованого товару
Висновки митного органу базуються на тому, що наданий декларантом сертифікат про проходження товару форми СТ-1 не може бути визнаний для цілей надання товарам режиму вільної торгівлі.
Колегія суддів погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про обґрунтованість позовних вимог у частині скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 204020000/2014/00002 від 18.01.2014 року.
Україна та Республіка Білорусь є сторонами Договору про зону вільної торгівлі, який підписано державами-учасницями Співдружності Незалежних Держав 18.10.2011 та ратифіковано Законом України "Про ратифікацію Договору про зону вільної торгівлі" від 30.07.2012 №5193-VI (надалі - Договір).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Договору сторона не застосовує мита та інших платежів, еквівалентних миту, стосовно експорту товару, призначеного для митної території іншої Сторони, та/або імпорту товару, що походить з митної території іншої Сторони, за винятком випадків, передбачених в додатку 1, що є невід'ємною частиною цього Договору.
Частиною 1 статті 44 Митного кодексу України визначено, що для підтвердження країни походження товару орган доходів і зборів у передбачених законом випадках має право вимагати та отримувати документи про походження такого товару.
В силу вимог частини 1 статті 43 Митного кодексу України, документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.
У частині 3 статті 43 Митного кодексу України закріплено, що сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.
В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 4 Договору, для визначення країни походження товарів, що походять із Сторін і знаходяться в торговельному обороті між ними, Сторони керуються Правилами визначення країни походження товарів, що є невід'ємною частиною Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав від 20.11.2009 року (надалі - Правила).
Сервисы для юристов