Постанова ВАСУ від 17.08.2026 року у справі №826/421/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року

м. Київ

справа № 826/421/17

адміністративне провадження № К/9901/48897/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Васильєва І. А. - головуючий суддя, судді Юрченко В. П., Хохуляк В.В.

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.12.2017 (суддя Келеберда В.І.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2018 (головуючий суддя Глущенко Я.Б., судді Бужак Н.П., Пилипенко О.Є.) у справі №826/421/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЛ ГРУП» до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЛ ГРУП» (далі - ТОВ «ТЛ ГРУП», Позивач) звернулося у суд із позовом до Київської міської митниці ДФС (далі - Митниця, Відповідач), у якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 28.11.2016 №100250003/2016/000069/2.

В обґрунтування вимог позовної заяви позивач посилався на те, що на підтвердження митної вартості товару ним було надано митному органу документи, які чітко ідентифікують оцінюваний товар та містять об`єктивні і достатні дані, що піддаються обчисленню, які чітко підтверджують ціну товарів, що підлягає сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої, п`ятої статті 58 Митного кодексу України (далі - МК України), однак відповідач дійшов до необґрунтованого висновку, що наявні підстави вважати, що подані позивачем документи не містять всіх відомостей щодо митної вартості товарів.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що в поданих позивачем документах містилися розбіжності і документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.12.2017 позов задоволено повністю.

Рішення суду вмотивовано тим, що Митницею не доведено правомірності рішення, прийнятого у зв`язку з невиконанням позивачем безпідставних вимог щодо витребування додаткових документів, оскільки відповідач не надав докази того, що саме додатково витребувані документи є такими, що у своїй сукупності можуть спростувати/чи впливають на митну вартість товару. Сам факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2018 апеляційну скаргу Київської міської митниці ДФС залишено без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.12.2017 залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, що митним органом не зазначено докладної інформації, яка ним використовувалась, а саме: що саме за ціна була протипоставлена задекларованої позивачем, вартість якого саме товару бралася за основу, метод визначення митної вартості, фактурна вартість, країна експорту цього товару, час експорту в Україну, виробник, комерційні умови поставки, тощо, відтак оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів прийнято відповідачем безпідставно та підлягає скасуванню. Доводами апеляційної скарги не спростовано висновки суду першої інстанції та не доведено порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Київська міська митниця ДФС звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просила скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.12.2017, скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2018, прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

У касаційній скарзі відповідач доводив, що подані позивачем до митного оформлення документи для підтвердження митної вартості товарів містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. За інформацією з мережі Інтернет щодо цін на ідентичні артикули та встановлено, що в Україні зазначені товари продаються за цінами порядку у 10 та більше разів більше, ніж заявлені рівні митної вартості. Таким чином, у органу Державної фіскальної служби була наявна інформація, яка призвела до виникнення сумнівів у заявленій митній вартості товарів позивача. Декларантом надано додатково копії видаткових накладних, прайс-лист без дати та без номеру, декларацію країни відправлення від 24.11.2016 №16LTLUB000EK0237F0. Митницею зауважено, що виставлений комерційний інвойс від 27.09.2016 №IV/SS-T/2016-09/1712 завірений печаткою та підписом, які не можливо ідентифікувати з наданим контрактом, оскільки у Контракті не наведено печатки та підпису уповноваженого представника (дистриб`ютора), також, печатка та підпис, яка міститься на комерційному інвойсі не підлягає ідентифікації. Наданий прайс-лист, виданий не виробником, а від дистриб`ютора, що суперечить положенням частини 3 статті 53 Кодексу, не містить дати та терміну дії ціни, також не містить інформації на яких умовах поставки пропонується для продажу товар та які витрати включено до цін, бо не дає можливості врахувати складові митної вартості. Експортна митна декларація від 24.11.2016 №16LTLUB000EK0237F0 надана з країни «Литва», яка не є країною відправлення. Також декларантом не надано відомостей щодо ціни яка сплачена, або яка підлягає сплаті, не надано висновок експертної організації щодо ціни товару, документи від третіх осіб, пов`язаних з договором, прайс-лист від виробника та митну декларацію країни відправлення. Таким чином, ТОВ «ТЛ Груп» не виконано в повному обсязі вимоги митниці щодо надання додаткових документів, від надання інших документів декларант відмовився.

Позивач відзив на касаційну скаргу не надав, що не перешкоджає розгляду справи.

Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 01.06.2014 між позивачем (дилер, Україна) та Компанією «PT SELEMAT SEMPURNA TBK» (постачальник, Індонезія) укладено дилерський контракт №IN009, за умовами якого постачальник зобов`язується продати дилеру для розповсюдження на території України, а дилер зобов`язується прийняти й оплатити товари у відповідності з умовами даного контракту. Поставка товару здійснюється на умовах DAP (Incoterms 2010) до складу в Києві, Україна. Ціна за одиницю товару визначається сторонами на договірній основі в доларах США і фіксується в інвойсі.

28.11.2016 ТОВ «ТЛ Груп» до митного оформлення за митною декларацією №100250003/2016/144422 заявлений товар: фільтри забору повітря для двигунів внутрішнього згорання, фільтри повітряні салону автомобілів, фільтри для фільтрування палива чи мастил у двигунах внутрішнього згорання автомобілів, фільтри гідравлічних систем для автомобілів.

Позивач визначив митну вартість товару із застосуванням основного методу визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну (за ціною договору).

В підтвердження митної вартості товару позивач надав митному органу наступні документи: дилерський контракт № ІN009 від 01.06.2014; додаткову угоду № 1 від 01.06.2016 до дилерського контракту № ІN009 від 01.06.2014; додаткову угоду від 01.06.2014 до дилерського контракту № ІN009 від 01.06.2014; додаткову угоду від 01.11.2016 №01/11 до дилерського контракту № ІN009 від 01.06.2014; міжнародну автомобільну накладну CMR №584856 від 24.11.2016; інвойс № IV/SS-T/2016-09/1712 від 27.09.2016; пакувальний лист № IV/SS-T/2016-09/1712 від 27.09.2016; договір про надання послуг митного брокера 28/14МБО від 16.07.2014; декларацію про походження товару (інвойс) № IV/SS-T/2016-09/1712 від 27.09.2016.

За наслідками розгляду вказаних документів, Київською міською митницею ДФС повідомлено позивача електронним повідомленням про необхідність подати додаткові документи згідно з частиною 3 статті 53 Митного кодексу України, а саме: за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; для підтвердження витрат - транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (п. ІІІ Правил, затверджених наказом Міністерства фінансів України 24.05.2012 №599) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаними з договором (угодою, контрактом) про поставку товару, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Листом від 28.11.2016 №83 позивачем надано митному органу копії видаткових накладних від 27.09.2016 №3965, від 28.09.2016 №3987, від 30.09.2016 №4035, від 04.10.2016 №4078, від 06.10.2016 №4119, прайс-лист, декларацію країни відправлення від 24.11.20116 №16LTLUB000EK0237F0 та повідомлено, що надати додаткові документи, крім наданих, не вбачається за можливе.

Митна вартість була скоригована митницею із застосуванням резервного методу з урахуванням вимог статті 64 МК України, таке рішення ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (митне оформлення за митною декларацією від 26.05.2016 №100250003/2016/136104). Відтак, контролюючим органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №100250003/2016/000069/2 від 28.11.2016, яким відмовлено позивачу у визнанні митної вартості товарів за основним методом у зв`язку з неподанням декларантом документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір по суті, виходили з наступного.

Згідно статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до положень статей 50, 52 цього Кодексу відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.