ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2026 року
м. Київ
справа №820/5133/17
адміністративне провадження № К/9901/58182/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів -Юрченко В.П., Хохуляка В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП КРОП»
на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2018 (судді: Тацій Л.В., Подобайло З.Г., Григоров А.М.)
у справі № 820/5133/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП КРОП»
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОП КРОП» (далі - позивач, ТОВ «ТОП КРОП», Товариство) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Харківській область, податковий/контролюючий орган), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 17.10.2017 №0003061402 та №0003071402.
В обґрунтування позовних вимог позивач наголосив на протиправності оскаржуваних рішень, оскільки Товариством правомірно до складу витрат рахунку № 92 «Адміністративні витрати» віднесено вартість матеріалів використаних на ремонт орендованих основних засобів у сумі 603576,00 грн.. Також позивач наголосив, що господарські операції позивача з ПП «Айра-К», ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 мали реальний характер, що підтверджується первинними документами.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2018 (т. 2 а.с. 44-56) позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 17.10.2017 № 0003061402 та № 0003071402.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, виходив з того, що господарські операції ТОВ «ТОП КРОП» з ПП «Айра-К», ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 мали реальний характер, оскільки, посилаючись на позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 22.09.2015 у справі №826/16369/13-а, суд першої інстанції зазначив, що реалізація господарської операції здійснюється не в момент укладення договору, а під час виконання зобов`язань, що з нього випливають та підтверджується первинними документами, які складаються на підставі договору: акти прийому-передачі товару, виконання робіт або надання послуг та відповідними платіжними дорученнями тощо.
Також суд першої інстанції зазначив, що придбаний у ПП «Айра-К» товар використано у господарській діяльності підприємства, що підтверджено наявними у справі доказами.
Стосовно посилання контролюючого органу на не надання до перевірки товарно-транспортних накладних та документів щодо вантажно-розвантажувальних робіт, то суд першої інстанції зазначив, що врахування товарно-транспортної накладної є обов`язковим виключно у випадках віднесення платником податків до валових витрат витрати на перевезення.
Суд першої інстанції також зазначив, що витрати, понесені ТОВ «ТОП КРОП» на ремонт орендованого приміщення, що використовуються в рамках господарської діяльності, є саме: витратами на здійснення підтримання об`єкта в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання (ремонту) та включаються до складу витрат звітного періоду, а отже позивачем обґрунтовано віднесено на ремонт основних засобів вартість матеріалів використаних на ремонт орендованих основних засобів у сумі 603576,00 грн.
Крім зазначеного, суд першої інстанції також звернув увагу, що станом на час розгляду справи відповідачем, на якого покладено тягар доказування правомірності прийняття оскаржуваного у даній cправі рішення не надано суду вироку по кримінальній справі, який набрав законної сили і яким встановлено факт фіктивності господарської діяльності підприємств, з якими ТОВ «ТОП КРОП» мало господарські відносини, а матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні договору, взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення вимог чинного законодавства.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2018 (т. 4 а.с. 19-30) апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області задоволено, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2018 по справі № 820/5133/17 скасовано, прийнято постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ТОВ «ТОП КРОП» відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив того, що первинні документи по взаємовідносинам позивача із контрагентами оформлені не у відповідності до вимог ст. ст. 1, 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», ними не спростовано висновки перевіряючих під час проведення перевірки стосовно порушення позивачем положень податкового законодавства.
Зокрема, відносно взаємовідносин ТОВ «ТОП КРОП» (Замовник) з ФОП ОСОБА_1 (Виконавець), апеляційний суд зазначив, що надані позивачем на виконання договору від 14.03.2017 № 140317-ПП акти наданих послуг, які містять інформацію про клієнта, договір укладений з ним, загальну вартість договору та суму винагороди контрагента, є документами первинного обліку, але не є розрахунковими документами, а відтак самі по собі не свідчать про понесення позивачем витрат за договором із ФОП ОСОБА_1 , а умовами договору не передбачено, які саме мінеральні добрива має реалізувати виконавець, по яким цінам та на яких умовах. Матеріали справи не містять доказів передачі позивачем контрагенту будь-яких вихідних даних про вказані показники, а також документів, які свідчать про якісні характеристики товарно-матеріальних цінностей.
Також суд апеляційної інстанції зазначив, що умовами договору від 14.03.2017 №140317-ПП передбачено надання виконавцем звіту. Однак, ані під час проведення перевірки, ані в порядку, передбаченому п. 44.7 ст.44 ПК України, позивач не надав контролюючому органу інші документи, ніж акти виконаних робіт, а копії звітів від 31.03.2017, за квітень 2017 року від 30.04.2017, за травень 2017 року від 31.05.2017, за червень 2017 року від 31.06.2017, які містять відомості про назву товару, але не містять ані її вартості, ані кількості, ані якісних показників, надані позивачем лише до суду першої інстанції після відкриття провадження у справі. Акти та звіти не містять також характеристик кількісних та якісних показників реалізованої продукції за результатами отриманих позивачем послуг, доказів наявності будь-якої іншої методології, кошторису розрахунку вартості послуг позивачем не надано.
Крім того, апеляційний суд акцентував увагу на тому, що контролюючим органом в акті перевірки вказано про не надання до перевірки звітів про виконану роботу, а також методологію розрахунку вартості послуг від ФОП ОСОБА_1 .
Сервисы для юристов