Постанова ВАСУ від 17.08.2016 року у справі №820/251/16

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2016 року м. Київ К/800/17861/16

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у письмовому провадженні касаційні скарги державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління у Сумській області (далі - ДПІ), Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області (далі - Конотопська ОДПІ), Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області (далі - Охтирська ОДПІ), Роменської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області (далі - Роменська ОДПІ), Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області (далі - Шосткинська ОДПІ) та товариства з обмеженою відповідальністю "Веттерн-С" (далі - Товариство)

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2016

у справі № 820/251/16

за позовом Товариства

до ДПІ, Конотопської ОДПІ, Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області, Охтирської ОДПІ, Роменської ОДПІ, Шосткинської ОДПІ, Глухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області та державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити певні дії.

За результатами розгляду касаційних скарг Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2016 позов задоволено; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ від 09.11.2015 № 0002602206, № 0000522202, від 04.12.2015 № 0006831501/68764, № 0006811501/68860, № 0006821501/68768, податкові повідомлення-рішення Сумської ОДПІ від 09.11.2015 № 0000892206, № 0000882204, № 0000902204, податкові повідомлення-рішення Конотопської ОДПІ від 09.11.2015 № 0000582202, № 0000592202, Глухівської ОДПІ від 10.11.2015 № 0000572200, від 11.11.2015 № 0000582200, Роменської ОДПІ від 09.11.2015 № 0001182200, № 0001172200, Охтирської ОДПІ від 09.11.2015 № 0000892100, № 0000902100 та Шосткинської ОДПІ від 10.11.2015 № 0000682206 і № 0000692206; відповідачів зобов'язано відновити в електронних та інформаційних базах даних органів Державної фіскальної служби та в інтегрованій картці платника показники податкових зобов'язань Товариства, змінені на підставі актів податкових перевірок від 22.10.2015 № 2782/2206/39778826/235, від 17.11.2015 № 3133/18-19-15-01 та від 17.11.2015 № 3134/18-1-15-01.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2016 зазначену постанову суду першої інстанції скасовано; позов задоволено частково; оспорювані податкові повідомлення-рішення скасовано частково; в решті позову відмовлено.

Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв'язку з касаційними скаргами учасників провадження. У поданій касаційній скарзі позивач просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення Харківського окружного адміністративного суду зі спору, а відповідачі просять повністю відмовити у позові Товариства, скасувавши оскаржувані судові акти у відповідних частинах.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційних скарг, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне частково задовольнити розглядувані касаційні вимоги з урахуванням з такого.

Як встановлено судами попередніх інстанцій при вирішенні даного спору, ДПІ було проведено документальну позапланову перевірку Товариства з питань достовірності нарахування акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів та дотримання норм законодавства щодо регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій за липень 2015 року. За наслідками цієї перевірки податковим органом складено акт від 22.10.2015 № 2782/2206/39778826/235 та донараховано платникові грошові зобов'язання з акцизного податку в загальній сумі 1 693 572 грн. згідно з оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями.

Перевіркою зроблено висновок про заниження платником бази та об'єкта оподаткування акцизним податком за операціями з реалізації платником палива через АЗС, які визнані контролюючими органами об'єктами оподаткування відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України (далі - ПК).

В силу вимог підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 ПК об'єктами оподаткування є операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

В абзаці другому підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті ПК визначено, що реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу (тобто нафтопродуктів, скрапленого газу, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, палива моторного альтернативного), безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.

Системний аналіз наведених законодавчих приписів свідчить на користь висновку про те, що об'єктом оподаткування акцизним податком в порядку наведених законодавчих норм є реалізація підакцизних товарів кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання.

Як вбачається зі змісту акта перевірки, податковим органом було кваліфіковано як продаж палива кінцевим споживачам для некомерційного використання операції з постачання позивачем відповідної продукції товариству з обмеженою відповідальністю ВТФ «Авіас» (покупець) за договором поставки від 29.06.2015 № П-15-336, у рамках якого здійснювалася реалізація нафтопродуктів фізичним особам через належну позивачеві мережу АЗС за паливними картками та скретч-картками, виданими покупцем. Мотивуючи цей висновок, податковий орган зазначає, що за своїм дійсним економічним змістом ці операції являють собою відпуск палива кінцевим споживачам (фізичним особам), що оподатковуються за 5%-ковою ставкою акцизного податку.

Втім суди цілком об'єктивно не погодилися з наведеними аргументами податкового органу.

Згідно з пунктом 3 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/578/155, талон - це спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

Форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона. При цьому необхідними елементами змісту талона є його серійний та порядковий номери (підпункт 10.3.3.1).

Наведене визначення талону та умови договору поставки, який виступав предметом перевірки, свідчать про те, що фактичне використання паливних карт передбачає, що підприємство-покупець укладає з постачальником договір на обслуговування своїх автомобілів на АЗС постачальника; на паливній картці фіксується обсяг придбаного палива. Розрахунки за відпущене відбуваються між постачальником та покупцем на підставі акта приймання-передачі у порядку, передбаченому договором.

Отже, у даному разі переміщення активу (палива) відбувається від постачальника (у даному разі - позивача у справі) до покупця - товариства з обмеженою відповідальністю ВТФ «Авіас». При цьому факт відпуску палива фізичним особам - держателям паливних карток, емітованих покупцем, не змінює ані коло учасників цих операцій, ані їх економічну сутність. Адже у такому разі позивач виконує свої договірні зобов'язання перед покупцем шляхом передачі палива особам, визначеним покупцем (шляхом передачі паливних карток). При цьому розрахункова операція між фізичною особою та Товариством не відбувається, оскільки паливна картка не є засобом платежу, а належить до облікових документів, що засвідчують право держателя такої картки одержати від імені покупця певну кількість товару. Наведене виключає можливість кваліфікувати розглядувані операції як безпосередню реалізацію палива кінцевим споживачам.

У зв'язку з цим касаційна колегія погоджується з наданою судом першої інстанції правовою оцінкою обставин справи щодо незаконності донарахування платникові акцизного податку за оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями.