ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 травня 2016 року м. Київ К/800/54248/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Заїки М.М.,
суддів Кочана В.М.,
Стародуба О.П.,
та секретаря Музички Н.В., за участю представника Територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області Сердіченка С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,
встановила:
У вересні 2015 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, в якому просила визнати неправомірними дії відповідача в частині ненарахування та невиплати їй заробітної плати за період з 26 жовтня 2014 року по 31 грудня 2014 року включно відповідно до статті 144 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції з 26 жовтня 2014 року) та за період з 29 березня 2015 року по день винесення рішення відповідно до статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд»); - зобов'язати відповідача здійснити їй перерахунок та виплату заробітної плати за вищевказані періоди в повному обсязі з урахуванням усіх надбавок, які нараховуються залежно від розміру посадового окладу (місячна премія, надбавка за високі досягнення, надбавка за вислугу років тощо).
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2015 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2015 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено повністю. Визнано дії Територіального управління Державної судової адміністрації України у Хмельницькій області в частині ненарахування та невиплати ОСОБА_3 заробітної плати за період з 26 жовтня 2014 року по 31 грудня 2014 року включно відповідно до статті 144 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції з 26 жовтня 2014 року) та за період з 29 березня 2015 року по день винесення рішення, відповідно до статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд»). Зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Хмельницькій області здійснити позивачу перерахунок та виплату заробітної плати за період з 26 жовтня 2014 року по 31 грудня 2014 року включно відповідно до статті 144 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції з 26 жовтня 2014 року) та за період з 29 березня 2015 року по день винесення рішення, відповідно до статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд») в повному обсязі з урахуванням усіх надбавок, які нараховуються залежно від розміру посадового окладу (місячна премія, надбавка за високі досягнення, надбавка за вислугу років, тощо).
У касаційній скарзі представник Територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області просить постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2015 року скасувати, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2015 року залишити в силі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильності застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_3 працює в Хмельницькому міськрайонному суді Хмельницької області на посаді секретаря судового засідання. Заробітна плата у спірний період виплачувалась позивачу виходячи з розміру посадового окладу в 1218 грн.
27 липня 2015 року позивач звернулась до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області із заявою щодо проведення перерахунку та виплати їй заробітної плати відповідно до вимог Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Листом від 27 серпня 2015 року Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області повідомило ОСОБА_3 про те, що її вимоги про здійснення перерахунку задоволенню не підлягають, оскільки заробітна плата територіальним управлінням нараховується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов праці оплати працівників апаратів органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 09 березня 2006 року №268 і станом на час розгляду заяви позивача відповідні зміни, визначені Законом України «Про судоустрій і статус суддів» до неї не вносились.
На думку ОСОБА_3, вище вказана відмова є протиправною та порушує її законні права та охоронювані інтереси, що стало підставою звернення до суду.
Відмовляючи позивачу в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, керуючись нормами Бюджетного кодексу України та законів України про Державний бюджет України на 2014-2015 роки, прийшов до висновку, що оскільки суди загальної юрисдикції фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом на поточний фінансовий рік, то виплата заробітної плати може здійснюватись в межах затвердженого фонду оплати праці.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову ОСОБА_3, суд апеляційної інстанції виходив з того, що заробітна плата позивача з 26 жовтня 2014 року повинна обчислюватися в розмірах, встановлених абзацом 2 частини першої статті 144 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року №2453-VI в редакції Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII, а з 29 березня 2015 року - абзацом 2 частини першої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року №2453-VI в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року №192-VІІI.
Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 144 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року №2453-VI було передбачено, що розмір заробітної плати працівників апаратів судів їхнє побутове забезпечення і рівень соціального захисту визначаються законом і не можуть бути меншими, ніж у відповідних категорій державних службовців органів законодавчої та виконавчої влади.
Відповідно до частини п'ятої статті 149 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції Закону від 07 липня 2010 року) і частини шостої статті 152 цього Закону (в редакції Закону від 12 лютого 2015 року) правовий статус працівників апарату суду визначається Законом України «Про державну службу». Умови оплати праці, матеріально-побутового, медичного, санаторно-курортного і транспортного забезпечення працівників апарату суду визначаються на засадах, що встановлені для відповідної категорії працівників апаратів центральних та місцевих органів виконавчої влади.
Згідно з частиною сьомою статті 33 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
Сервисы для юристов