ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"17" лютого 2016 р. м. Київ К/800/20179/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Олексієнка М.М. (доповідач), Ситникова О.Ф., Штульман І.В.,
здійснивши в порядку письмового провадження касаційний розгляд справи за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - ГУ ПФ) до Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області (далі - ДВС) про скасування постанови щодо накладення штрафу за касаційною скаргою представника позивача на судові рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 6 березня 2015 року, Київського апеляційного адміністративного суду від 9 квітня 2015 року, -
в с т а н о в и л а :
У вересні 2014 року представник ГУ ПФ звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати неправомірними дії державного виконавця ДВС, допущені при винесенні постанови про накладення штрафу від 10 вересня 2014 року за не виконання судового рішення, та скасувати зазначену постанову.
Посилався на те, що рішення суду не виконується з поважних причин, а саме за відсутності державного фінансування на соціальні виплати.
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 6 березня 2015 року, залишеною без змін Київським апеляційним адміністративним судом від 9 квітня 2015 року, в задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі представник позивача, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені судами, просить попередні судові рішення скасувати і ухвалити нове про задоволення позову. Зазначає, що ГУ ПФ вчинило всі можливі заходи, направлені на виконання рішення суду.
Враховуючи відсутність клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, справу розглянуто в порядку письмового провадження.
З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги з урахуванням наступного.
Як установлено судами попередніх інстанцій, 10 вересня 2014 року державним виконавцем винесено постанову, яка є предметом оскарження, про накладення штрафу. Підставою до прийняття зазначеної постанови, стало невиконання рішення Деснянського районного суду м. Чернігова, на підставі якого видано виконавчий лист № 2а/2506/1587/11 від 15.02.2013 року про зобов'язання ГУ ПФ здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_4 з 14.07.2010 року з урахуванням доплат і надбавок, пов'язаних з виконанням службових обов'язків у зоні відчуження в розмірі 150% мінімальної заробітної плати, та виплатити нараховану суму з урахуванням зроблених виплат.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із законності постанови, оскільки наведені позивачем підстави не можна визнати таким, які б перешкоджали виконанню рішення суду.
З таким висновком погодиться неможливо, оскільки він не відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.
Умови і порядок виконання на території України судових рішень визначається Законом України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 606-ХІV).
Згідно із частинами першою та другою статті 75 цього Закону після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.
Відповідно до частини першої статті 89 Закону № 606-ХІV у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Враховуючи викладене, постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише при умові, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість, у тому числі і фінансову, виконати судове рішення, проте не зробив цього.
Згідно з підпунктом 1 пункту 1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 27 червня 2002 року №11-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 року №5-5), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 липня 2002 року за №581/6869, (далі - Положення, яке діяло на час виникнення спірних правовідносин), Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Управління) утворюють систему органів Пенсійного фонду України (далі - Фонд), який є центральним органом виконавчої влади.
Відповідно до підпункту 3 пункту 2.1, підпункту 2 пункту 2.2 Положення основним завданням Управління, крім іншого, є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Управління відповідно до покладених на нього завдань планує у відповідному регіоні доходи та видатки коштів Фонду, у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду.
Аналізуючи зазначені норми права, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що невиконання судового рішення управління ПФУ в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу в такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів (постанова Верховного Суду України від 24 березня 2015 року справа № 21-66а15)
Згідно фактичних обставин справи, ГУ ПФ поінформовано державну виконавчу службу про те, що на виконання рішення суду проведено нарахування пенсії, виплата якої буде здійснена за наявності фінансування з Державного бюджету України. При цьому повідомило, що фінансування на виплату пенсії проводиться централізовано ГУ ПФ за потребою, яка опрацьовується управлінням. Інших наявних коштів, які б могли бути спрямовані на виконання рішень суду, немає.
З урахуванням зазначених обставин та норм права, судові рішення першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню з підстав, передбачених статтею 229 КАС України, і ухваленню нового про задоволення позову. Визнати протиправними дії державного виконавця, допущені при винесенні постанови про накладення штрафу від 10 вересня 2014 року та скасувати оскаржувану постанову.
На підставі наведеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
п о с т а н о в и л а:
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області задовольнити.
Сервисы для юристов