Постанова ВАСУ від 16.11.2015 року у справі №800/356/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2015 року м. Київ справа № 800/356/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Голяшкін О.В., Донець О.Є., Мороз В.Ф., Мороз Л.Л.

при секретарі судового засідання Вишняк О.М.

з участю позивача ОСОБА_5

представників сторін :

позивача - ОСОБА_6

відповідача - Гуцал Д.С.

третьої особи - Краснощок В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_5

Політичної партії «Радикальна партія Олега Ляшка»

до відповідача Президента України Порошенка Петра Олексійовича

з участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Центральної виборчої комісії

про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

16.09.2015р. до Вищого адміністративного суду України надійшов позов ОСОБА_5 та Політичної партії «Радикальна партія Олега Ляшка» про визнання протиправною бездіяльності Президента України Порошенка П.О. та про зобов'язання відповідача вчинити дії. Свої вимоги позивачі обґрунтували тим, що 1.06.2014р. закінчились повноваження 12 членів Центральної виборчої комісії (далі ЦВК), проте в порушення вимог Закону України «Про Центральну виборчу комісію» відповідач не вніс до Верховної Ради України подання про їх звільнення. Після припинення повноважень членів ЦВК Президент України, з урахуванням пропозицій депутатських фракцій і груп, утворених у поточному скликанні парламенту, подає до Верховної Ради України кандидатури осіб, що пропонуються на посаду членів ЦВК замість вибулих. Бездіяльність відповідача порушує право народних депутатів України та політичних партій надавати свої пропозиції до складу ЦВК та мати представника партії у ЦВК. Крім того, бездіяльність Президента України порушує гарантоване статтею 38 Конституції України право бути обраним до органів державної влади. На цій підставі позивачі просили визнати бездіяльність Президента України Порошенка П.О., що полягає у невнесенні подання про звільнення членів ЦВК, строк повноважень яких закінчився, неправомірною та зобов'язати відповідача вчинити дії з підготовки та подачі до Верховної ради України подання про звільнення.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_5 та представники політичної партії «Радикальна партія Олега Ляшка» підтримали доводи, викладені в позовній заяві та просили задовольнити адміністративний позов.

Представник відповідача адміністративний позов не визнав, зазначивши, що повноваження Президента України щодо внесення подання до Верховної Ради України про звільнення членів ЦВК є дискреційними. Чинним законодавством не встановлено строк внесення Президентом України подання до Верховної Ради України про звільнення членів ЦВК в зв'язку із закінченням строку, на який їх було обрано, відтак відсутні підстави вважати протиправною бездіяльність відповідача щодо невнесення відповідного подання. Крім того, бездіяльністю відповідача не порушено прав, свобод та інтересів позивачів у сфері публічно-правових відносин.

Представник третьої особи вважає, що адміністративний позов задоволенню не підлягає з тих же підстав.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши залучені до справи докази в межах позовних вимог і предметної підсудності, колегія суддів приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Спірні правовідносини внормовано Конституцією України та Законом України "Про Центральну виборчу комісію».

Відповідно до статті 102 Конституції України, Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина, а його повноваження визначено статтею 106 Конституції України, якою встановлено, що Президент України :

1) забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави;

2) звертається з посланнями до народу та із щорічними і позачерговими посланнями до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України;

3) представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори України;

4) приймає рішення про визнання іноземних держав;