Постанова ВАСУ від 16.10.2015 року

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" жовтня 2015 р. м. Київ К/9991/21256/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - судді Ліпського Д.В.,

суддів: Тракало В.В.,

Черпака Ю.К.

розглянувши у порядку письмового провадження касаційні скарги Державної судової адміністрації України та Міністерства фінансів України на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18 січня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства фінансів України, Державної судової адміністрації України, Державного казначейства України, Територіального управління Державної судової адміністрації в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Міністерства фінансів України, Державної судової адміністрації України, Державного казначейства України, Територіального управління Державної судової адміністрації в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії.

Уточнивши позовні вимоги просив суд визнати незаконною бездіяльність відповідачів по не усуненню порушення у нарахуванні заробітної плати та не приведення її у відповідність зі статтею 44 Закону України ,,Про статус суддів" від 15 грудня 1992 року; стягнути з територіального управління Державної судової адміністрації в Луганській області заборгованість по заробітній платі за період з 1 червня 2005 року по 31 грудня 2009 року у розмірі 150177,52 грн.; зобов'язати територіальне управління Державної судової адміністрації в Луганській області провести з 1 січня 2010 року перерахунок заробітної плати у відповідності зі статтею 44 Закону України ,,Про статус суддів" та виплачувати її у визначеному законом розмірі; зобов'язати Міністерство фінансів України профінансувати вказані витрати на виплату заборгованості з заробітної плати з 1 червня 2005 року по 31 грудня 2009 року та на виплату заробітної плати з 1 січня 2010 року у встановленому статтею 44 Закону України ,,Про статус суддів" розмірі.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 18 січня 2011 року позовні задоволено частково.

Визнано незаконною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області щодо не проведення перерахунку заробітної плати позивачу з 19 серпня 2009 року з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 в редакції станом на 31 грудня 2005 року та неподання до Державної судової адміністрації України змін до посадового окладу грошового забезпечення позивача із зазначенням розміру заробітної плати, виходячи із 8,5 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом на момент проведення виплат, а з 22 травня 2008 року надбавки за вислугу років у розмірі 25 % від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас; зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області провести перерахунок позивачу з 22 травня 2008 року надбавки за вислугу років у розмірі 25 % від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, а з 19 серпня 2009 року перерахунок заробітної плати, визначивши її розмір з урахуванням посадового окладу у розмірі 8,5 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом на момент проведення виплат. Після перерахунку здійснити виплату недоплачених сум з утриманням обов'язкових податків та зборів з одночасним поданням до Державної судової адміністрації України змін до посадового окладу; зобов'язано Міністерства фінансів України профінансувати вказані виплати. У задоволенні іншої частини вимог відмовлено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2011 року апеляційні скарги Міністерства фінансів України та Територіального управління Державної судової адміністрації в Луганській області залишено без задоволення, а постанову першої інстанції - без змін.

Не погоджуючись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанції Державна судова адміністрація України та Міністерство фінансів України звернулися із касаційними скаргами, в яких просять скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки вважають, що судами неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, у межах, визначених ст. 220 КАС України, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_2 з 12 жовтня 1998 року по 26 червня 2008 року працював суддею Свердловського міського суду Луганської області, з 27 червня 2008 року та по день звернення до суду працював заступником голови Свердловського міського суду Луганської області.

Заробітна плата позивача обчислювалася, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати 332 грн., встановленої станом на 21 грудня 2005 року, без урахування підвищення мінімальної заробітної плати протягом спірного періоду.

Частково задовольняючи позовні вимоги суди встановили, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 травня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2009 року, визнано незаконними постанови Кабінету Міністрів України «Про питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів» від 21 грудня 2005 року № 1243 в частині встановлення розміру посадового окладу суддям; пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865» від 31 грудня 2005 року № 1310 та пункт 4-1 постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» від 03 вересня 2005 року № 865.

У статті 6 Конституції України міститься правова норма, згідно з якою державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Статус суддів, відповідно до пункту 14 частини першої статті 92 Конституції України, визначається виключно законами України. Незалежність та недоторканість суддів на час виникнення спірних правовідносин гарантувалась нормами Закону України «Про статус суддів».

Згідно зі статтею 44 вказаного Закону заробітна плата судді, як складова його матеріального і соціально-побутового забезпечення, є елементом статусу судді. Вона складалась з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок. Розміри посадових окладів суддів встановлюються у відсотковому відношенні до посадового окладу Голови Верховного Суду України і не можуть бути меншими від 50 відсотків його окладу. У свою чергу посадовий оклад судді не може бути меншим від 80 відсотків посадового окладу голови суду, в якому працює суддя.

У такий спосіб законодавець диференційовано вирішив питання про оплату праці суддів, які здійснюють правосуддя, та суддів, які виконують ще й обов'язки на адміністративних посадах, з тим, щоб досягти справедливого співвідношення в оплаті праці в залежності від обсягу виконуваної роботи. Іншого законодавчого акту з питань оплати праці суддів немає.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про оплату праці» умови та розміри оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з державного бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаного Закону 30 червня 2005 року та 03 вересня 2005 року Кабінет Міністрів України прийняв постанови № 514 «Про оплату праці Голови, першого заступника Голови та заступника Голови Верховного Суду України», згідно з абзацом другим пункту 1 якої посадовий оклад Голови Верховного Суду України з 01 червня 2005 року становив 15 розмірів мінімальної заробітної плати, та № 865 «Про оплату праці суддів», якою затверджена Схема посадових окладів голови та заступника голови судової палати, голови Військової судової колегії, секретаря Пленуму та суддів Верховного Суду України, керівників та суддів вищих спеціалізованих судів, апеляційного суду України, апеляційних та місцевих судів згідно з додатками 1-6, які розраховано, виходячи з кратності до мінімальної заробітної плати.

Постанова Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865 повинна була набрати чинності з 01 січня 2006 року. Однак, до набрання чинності вказаною постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1243 «Питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів» було зафіксовано розрахункову величину для обчислення посадових окладів працівників певних установ, що фінансуються з бюджету, у тому числі й суддів, у розмірі встановленої мінімальної заробітної плати - 332 грн.

Іншою постановою від 31 грудня 2005 року № 1310 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865» внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865, зокрема, постанову доповнено пунктом 4-1, згідно з яким також встановлено, що розміри посадових окладів, передбачені постановою від 03 вересня 2005 року № 865, встановлюються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 грн. і у подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати їх перерахунок не провадиться. Такі зміни були внесені до постанови від 03 вересня 2005 року № 865 до набрання нею чинності.