ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 липня 2026 року
м. Київ
справа № 420/25243/24
касаційне провадження № К/990/9277/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.12.2024 (суддя Радчук А.А.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2025 (головуючий суддя - Лук`янчук О.В., судді - Бітов А.І., Ступакова І.Г.) у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення,
УСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, підприємець, ФОП ОСОБА_1 , платник) звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області (далі - відповідач, Управління, контролюючий орган), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.07.2024 №30535/15-32-07-06 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 232761,15 грн.
На обґрунтування позовних вимог позивач послався на протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з підстав безпідставності і неправомірності проведення перевірки в період дії мораторію на проведення податкових перевірок. Позивач зазначає, що користується послугами сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій на підставі укладеного з ТОВ «ЦСО «Ютис» договору від 11.04.2023 №2807113, за умовами якого програмуванням реєстраторів розрахункових операцій, в тому числі забезпеченням обов`язкових реквізитів фіскального чека займається ТОВ «ЦСО «Ютис», яке і має нести відповідальність у разі будь-яких порушень неналежного виконання договору. Оскільки програмуванням реєстратора розрахункових операцій, в тому числі забезпеченням обов`язкових реквізитів фіскального чека займалося ТОВ «ЦСО «Ютис», позивач вважає, що можливі порушення допущені не з вини позивача, а в результаті неналежного виконання ТОВ «ЦСО «Ютис» договору. Позивач не має можливості втручання в формування чеків, тому на деяких чеках вказано формулювання «без ПДВ» помилково. Фактично позивач сплачував ПДВ за увесь період здійснення діяльності, в тому числі, з усіх пробитих чеків, що свідчить про відсутність помилки сплати ПДВ. Також позивач посилається на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення не містить обов`язкових реквізитів та відсутній розрахунок застосованих до нього штрафних санкцій.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 02.12.2024, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2025, у задоволенні позову відмовив.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що невиконання чи неналежне виконання договору від 11.04.2023 №2807113 про сервісне обслуговування реєстратора розрахункових операцій не звільняє позивача від обов`язку та відповідальності щодо належного/неналежного використання реєстратора розрахункових операцій. Позивачем не доведено факту подання до контролюючих органів звітності, пов`язаної із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, або ж по дротових або бездротових каналах зв`язку.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Підставою касаційного оскарження у цій справі скаржник визначає пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Посилається на неправильне застосування судами в оскаржуваних рішеннях положень статей 109, 112, 125-1 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 29.11.2023 у справі №520/5026/22 щодо застосування статті 125-1 ПК України та від 02.07.2019 у справі № 826/10414/16, від 31.01.2020 у справі №821/819/17, від 10.08.2022 у справі №520/339/20, від 08.12.2022 у справі 520/9294/21 щодо застосування статей 109, 112 ПК України.
Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржник також зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме: відсутній правовий висновок Верховного Суду щодо застосування норм абзацу 3 пункту 58.1.1 частини 58.1 статті 58 ПК України.
Скаржник доводить, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення всупереч вимогам статей 8, 19 Конституції України, статті 2 КАС України, додатку 2 до Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків (пункт 5 розділу III) не містить певних реквізитів.
Вказує, що в оскаржуваних судових рішеннях в порушення вимог статей 2, 242, 246 КАС України відсутні жодна вмотивована оцінка судом зазначених аргументів позивача та належне мотивування їх відхилення. Вважає, що суди залишили поза увагою, що оскаржуване рішення не містить граничних строків, передбачених цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення, визначені підпунктом 5 пункту 58.1.1 частини 58.1 статті 58 ПК України. Зауважує про неврахування судами відсутність детального розрахунку податкового зобов`язання та штрафних фінансових санкцій, передбаченого абзацом 3 пункту 58.1.1 частини 58.1 статті 58 ПК України. Зауважує, що суди не надали оцінку доводам позивача, що наданий відповідачем розрахунок не містить даних про дати першого та інших нібито виявлених відповідачем порушень, сум в ці дати, до яких застосовується фінансова санкція, узагальнена сума 154834,10 грн, яку відповідач помножив на 150%. Вважає, що суди не дослідили, яким чином були розраховані штрафні санкції, не перевірили правильність їх нарахування. Скаржник зауважує, що ця сума була нарахована стосовно помилки у чеках, які контролюючий орган нарахував за період з 03.12.2023 по 06.06.2024, без врахування того, що з 01.12.2023 позивач був позбавлений статусу платника ПДВ за ініціативою контролюючого органу і в цей період діяв мораторій на перевірки у зв`язку з воєнним станом в Україні, що діє досі. Скаржник доводить, що він не займається торгівлею тютюном, алкоголем, азартними іграми і всі його види діяльністю не підпадають під перевірки податкової під час дії мораторію.
Позивач у касаційній скарзі зазначає, що суди не надали оцінку покликанням позивача на невиконання ТОВ «ЦСО «Ютис» умов договору щодо сервісного обслуговування позивача та відповідальності центру сервісного обслуговування відповідно до положень статті 17-1 Закону №265/95-ВР за незабезпечення гарантійного ремонту реєстратора розрахункових операцій у строки, встановлені цим Законом, та невведення в експлуатацію належним чином зареєстрованого на суб`єкта господарювання резервного реєстратора розрахункових операцій.
Зауважує, що суди не дослідили обставини, встановлені судами в межах справи №420/10504/24 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до контролюючого органу про визнання протиправним та скасування наказу про проведення перевірки, який слугував підставою для проведення фактичної перевірки, за наслідками якої прийнято оскаржуване рішення.
Крім того, як підставу касаційного оскарження вказує підпункти «б», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу).
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 13.03.2025 відкрив провадження за касаційною скаргою позивача та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Відповідач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на правильність висновків судів попередніх інстанцій, просить залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій просить залишити без змін.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 14.07.2026 призначив справу до касаційного розгляду у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 15.07.2026.
Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 13.08.2004 зареєстрований фізичною особою-підприємцем, перебуває на обліку в Управлінні (Приморська ДПІ), дата взяття на облік 26.08.2004. Основним видом діяльності підприємця за КВЕД є: 55.10 Діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування. Також, суди вказали, що 01.12.2023 позивач зареєстрований платником податку на додану вартість.
Контролюючим органом у період з 05.06.2024 по 12.06.2024 у присутності позивача проведено фактичну перевірку господарської одиниці позивача: готель, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якої складено акт від 12.06.2024 №24882/15/53/РРО/ НОМЕР_1 (далі - акт перевірки).
Актом перевірки встановлені порушення платником вимог пунктів 1, 2, 7, 9 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), пункту 2 розділу ІІ наказу Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 "Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов`язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)".
Сервисы для юристов