ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 червня 2015 року м. Київ справа № 800/178/15
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. -головуючий, судді Бухтіярова І.О., Зайцев М.П., Олендер І.Я., Приходько І.В.,
при секретарі Ігнатенко О.В.,
розглянув у судовому засіданні позов ОСОБА_1
до Президента України Порошенка Петра Олексійовича
та Головного управління Державного казначейства України м. Києва (далі - Управління)
про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди.
Судове засідання проведено за участю представників:
позивача (особисто);
відповідача (Президента України Порошенка П.О.) - Мишковець О.В.,
відповідача (Управління) - не з'явились.
За результатами розгляду позову Вищий адміністративний суд України
ВСТАНОВИВ:
У травні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України як до суду першої інстанції з позовом, в якому просить: визнати протиправною бездіяльність Президента України Порошенка Петра Олексійовича; зобов'язати Порошенка П.О. забезпечити ефективність діяльності прокуратури м. Рівне, прокуратури Рівненської області та Генеральної прокуратури України, яка б сприяла безперешкодній реалізації прав і свобод позивача, шляхом надання вказівки Генеральній прокуратурі України «повідомити про підозру приватному нотаріусу Сивоглаз С.С. у кримінальному провадженні та передати справу до суду»; відшкодувати позивачеві шкоду, заподіяну бездіяльністю Президента України, у розмірі 1 000 000 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що органи прокуратури відмовили у порушенні кримінальної справи відносно приватного нотаріуса Сивоглаз Світлани Станіславівни за фактом засвідчення нею підробленого підпису ОСОБА_1 на заяві про надання дозволу для перебування закордоном його неповнолітнього сина, що вимагає використання Президентом України наданих йому повноважень для організації роботи органів прокуратури з метою забезпечення належного захисту прав і свобод громадян.
Представником відповідача (Президента України) подано заперечення на позовну заяву, в якому зазначено, що питання, з приводу яких скаржився позивач до Адміністрації Президента України, вирішуються виключно у порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законодавством, та не належать до компетенції Президента України; позовні вимоги передбачають втручання Президента України у діяльність правоохоронних органів, що є неприпустимим. На підставі цього просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали даної справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не вбачає підстав для задоволення розглядуваних позовних вимог з урахуванням такого.
Згідно з визначеннями, наведеними у частині першій статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС):
справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень;
адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів або на виконання повноважень у публічно-правових відносинах;
позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду;
відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Відповідно до частини першої статті 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Отже, адміністративна юрисдикція охоплює публічно-правові спори, ознакою яких є не лише спеціальний суб'єктний склад (що передбачає наявність серед учасників спору публічного органу чи посадової особи), але й їх виникнення з приводу виконання суб'єктом владних повноважень своєї управлінської компетенції.
Слід зазначити, що наявність у відповідача окремих управлінських функцій (у певних сферах) не наділяє усі правовідносини, що виникають за його участю, ознаками публічно-правового характеру. Адже необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень у розумінні пункту 9 частини першої статті 3 КАС є здійснення таким суб'єктом управлінських функцій саме у тих правовідносинах, з яких виник спір. Наведене вимагає, зокрема, наявність публічно-владної підлеглості у учасників спірних правовідносин, що передбачає владне управління законодавчо уповноваженим суб'єктом поведінкою інших (іншого) суб'єктів, які, в свою чергу, зобов'язані виконати вимоги та вказівки такого суб'єкта владних повноважень.
Втім питання, порушені ОСОБА_1 у поданій позовній заяві, не належать до компетенції Президента України, оскільки останній не наділений правом втручатися у роботу органів прокуратури шляхом надання ним вказівок.
Сервисы для юристов