ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 380/6820/25
адміністративне провадження № К/990/34871/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Бевзенка В. М.,
суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 (прийняту у складі судді Карп`як О.О.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2025 (прийняту у складі: судді-доповідача - Довга О.І., суддів: Запотічний І.І., Шинкар Т.І.) у справі № 380/6820/25 за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради про зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст обставин справи і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У квітні 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Львівської міської ради (далі - відповідач, ЛМР), в якому просив:
- прийняти рішення, яким зобов`язати Львівську міську раду визнати право постійного користування земельною ділянкою № 21 площею 0,1 га, що знаходиться в м. Львові, по вул. Абхазькій в споживчому кооперативі «Геофізик» з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва з координатами кутів повороту в СК 63. X 5518 898,27; 5518 873,10; 5518 881,71; 5518 907, 30 Y 1339 348,22; 1339346,28; 1339308, 34; 1339309, 15.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він є членом споживчого кооперативу СК «Геофізик» і користувачем земельної ділянки № 21, площею 0,10 га. Вказана земельна ділянка перебуває у постійному користуванні позивача. Для того, щоб юридично закріпити своє право користування вказаною земельною ділянкою він 11.11.2024 звернувся до відповідача з вимогою у якій просив визнати за ним право постійного користування вказаною земельною ділянкою. Однак відповіді на своє звернення не отримав. У зв`язку із зазначеним 27.12.2024 звернувся до відповідача з інформаційним запитом у якому просив ЛМР: повідомити йому чи прийнято відповідачем рішення на його звернення від 11.11.2024; у разі якщо відповідач прийняв відповідне рішення, просив надати його копію; у разі якщо відповідач не прийняв відповідного рішення то чи можна вважати, що ЛМР визнала за позивачем право постійного користування земельною ділянкою, зазначеною у його зверненні від 11.11.2024 за принципом мовчазної згоди. Проте відповіді на його інформаційний запит від 27.12.2024 від ЛМР не отримав.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 14.04.2025, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2025 у справі №380/6820/25 відмовлено у відкритті провадження відповідно до приписів пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження, суд першої інстанції з позицією якого погодився й суд апеляційної інстанції, за встановлених у цій справі обставин дійшов висновку, що спірні правовідносини не пов`язані зі здійсненням відповідачем владно-управлінських функцій, а сама суть спору зводиться до вирішення питання про наявність у позивача права на користування земельною ділянкою та подальшу її передачу йому у власність. Враховуючи наведене суди попередніх інстанцій вважали, що спір у цій справі не є публічно-правовим, не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства та має розглядатися за правилами цивільного судочинства.
Постановляючи оскаржувані судові рішення суди попередніх інстанцій врахували правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 20.09.2018 у справі № 813/1076/17, від 14.11.2018 у справі № 817/986/17, від 21.11.2018 у справі № 520/13190/17 та від 27.11.2018 у справі № 820/3534/17, згідно з якими спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Не погодившись із ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 та постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2025, позивач 19.08.2025 засобами поштового зв`язку направив до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати вищенаведені судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а також судові рішення прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В доводах касаційної скарги вказує, що поданий позов є публічно-правовим та стосується бездіяльності суб`єкта владних повноважень - органу місцевого самоврядування.
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає її розгляду по суті.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Суд виходить із такого.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала Львівського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2025 у справі №380/6820/25 не відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є прийнятними з огляду на таке.
Однією із закріплених у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантій справедливого судочинства є доступ до суду, що передбачає можливість безперешкодного звернення до суду за захистом своїх прав.
Сервисы для юристов