ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 120/15958/24
адміністративне провадження № К/990/33772/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Рибачука А.І., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕКСПРЕС ФІНАНС» на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06 березня 2025 року, ухвалене у складі колегії суддів: Альчука М.П., Дмитришеної Р.М., Комара П.А., та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2025 року, ухвалену у складі колегії суддів: Полотнянка Ю.П., Драчук Т.О., Смілянця Е.С., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕКСПРЕС ФІНАНС» до Національного банку України про визнання протиправним та скасування рішення,
УСТАНОВИВ:
ВСТУП
Позов у цій справі поданий щодо оскарження рішення Національного банку України про анулювання ліцензії на здійснення діяльності з надання фінансових послуг у зв`язку з невиконанням їх надавачем вимог, встановлених нормативно-правовими актами Нацбанку, що регулюють умови ліцензування діяльності з надання фінансових послуг.
Суть порушення полягала у тому, що позивач не подав у встановлений постановою НБУ від 12 серпня 2022 року № 177 та рішеннями НБУ строк інформації/документів, передбачених наведеною постановою, і необхідних Нацбанку для здійснення ним оцінки відповідності фінансового/майнового стану власника істотної участі в небанківській фінансовій установі.
Справи у подібних правовідносинах вже були на розгляді у Верховному Суді, який у постанові від 18 лютого 2025 року у справі № 420/31415/23 зазначив, що обов`язок надавача фінансових послуг щодо подання ним інформації та/або документів на вимогу НБУ охоплюється умовами провадження діяльності з надання фінансових послуг (ліцензійними умовами), а тому його невиконання ототожнюється із недотриманням (порушенням) ліцензійних умов.
Розглядаючи в касаційному порядку справу № 320/13809/23 у подібних правовідносинах, Верховний Суд у постанові від 05 березня 2025 року виснував, що зазначені порушення ліцензійних умов є достатньою й обґрунтованою правовою підставою для застосування до надавача фінансових послуг відповідальності у вигляді анулювання ліцензій.
Застосування такого заходу впливу за встановлених у справі обставин імперативно передбачено нормами пункту 5 частини першої статті 50 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» на підставі рішення НБУ, яке повинно відповідати вимогам частини восьмої статті 48 вказаного Закону, зокрема, містити обґрунтування адекватності застосування заходу впливу, у тому числі у вигляді анулювання ліцензії.
I. ІСТОРІЯ СПРАВИ
I.I Короткий зміст позовних вимог
1. У листопаді 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕКСПРЕС ФІНАНС» (далі також ТОВ «ФК «ЕКСПРЕС ФІНАНС», Товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Національного банку України (далі також НБУ, Нацбанк, відповідач), у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Національного банку України № 21/526-рк від 27 травня 2024 року «Про застосування до Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова «ЕКСПРЕС ФІНАНС» заходу впливу у вигляді анулювання ліцензії на діяльність фінансової компанії» (далі - також спірне, оскаржене рішення).
2. В обґрунтуванні підстав позову та заявлених у ньому вимог наводились аргументи про те, що зазначене рішення НБУ, на думку Товариства, є протиправним й водночас найсуворішим видом санкції, руйнує роботу учаснику ринку капіталів і несе значний ризик для зупинення його діяльності в умовах правового режиму воєнного стану.
3. Товариство покликалось й на те, що відповідач не обґрунтував, яким чином неподання певної звітності призводить до порушення прав учасників ринків капіталу та чи є ці наслідки пропорційними до тих негативних наслідків, які настали для позивача внаслідок застосованої до нього санкції. Також вказувало, що Нацбанк не врахував характер, обставини та причини порушень, ужиті позивачем заходи для їх припинення та законодавчі обмеження в умовах війни.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
4. Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 06 березня 2025 року, яке залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2025 року, в задоволенні позову відмовив.
5. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що ТОВ «ФК «ЕКСПРЕС ФІНАНС» як надавач фінансових послуг та учасник ринку небанківських фінансових послуг в силу імперативних приписів законодавства зобов`язаний протягом усього строку дії ліцензії на такий вид діяльності виконувати, зокрема, вимоги, розпорядження, рішення Національного банку (включаючи ті, що стосуються усунення виявлених порушень вимог) й надавати на його вимогу інформацію, документи і звітність у встановлений НБУ строк.
6. Водночас, як з`ясували суди попередніх інстанцій на підставі установлених судовим розглядом цієї справи обставин та наявних у ній доказів, позивач, не маючи для цього поважних причин, обумовлених наявністю об`єктивних і непереборних обставин, не виконав обов`язкових для нього вимог постанови Правління Національного банку України від 12 серпня 2022 року №177 «Про особливості застосування процедур реєстрації та ліцензування учасників ринку небанківських фінансових послуг у період дії воєнного стану та внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 06.03.2022 року №39», чим допустив порушення нормативно-правових актів у сфері небанківських фінансових послуг й не усунув їх на вимогу Нацбанку у встановлений ним строк, не привів свою діяльність у відповідність з вимогами законодавства України у вказаній сфері відносин.
7. В оскаржених судових рішеннях суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що допущені й не усунуті позивачем порушення створюють суттєві ризики несвоєчасного виконання або невиконання небанківською фінансовою установою власних зобов`язань перед клієнтами та іншими кредиторами, а тому, з метою досягнення мети державного регулювання ринку фінансових послуг, НБУ повинен реагувати на такі порушення шляхом застосування заходів впливу, які б відповідали характеру допущених порушень та їх можливим негативним наслідкам для клієнтів і кредиторів фінансової компанії або для фінансової стабільності.
8. Суди також зауважили, що під час перебування країни у військовому стані на державу покладений посилений обов`язок захищати права, свободи громадян, які активно звертаються до компаній для захисту майнового інтересу, шляхом витребування у засновників таких компаній доказів фінансової стабільності, що в таких умовах є цілком обґрунтованими й підтверджує адекватність та співмірність застосованого у спірних відносинах заходу впливу.
I.III Короткий зміст вимог касаційної скарги
9. Не погоджуючись із вищевказаними судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
II. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Суди попередніх інстанцій з`ясували, що ТОВ «Фінансова компанія «ЕКСПРЕС ФІНАНС» внесена до Державного реєстру фінансових установ з 27 січня 2020 року.
11. З метою забезпечення безпеки та фінансової стабільності фінансової системи і запобігання кризовим явищам у період запровадження воєнного стану Нацбанк прийняв постанову від 12 серпня 2022 року № 177 «Про особливості застосування процедур реєстрації та ліцензування учасників ринку небанківських фінансових послуг у період дії воєнного стану та внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 06 березня 2022 року № 39», вимоги якої є обов`язковими для всіх учасників ринку.
Сервисы для юристов