ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 січня 2025 року
м. Київ
справа №460/6135/20
адміністративне провадження № К/9901/35784/21; К/9901/35286/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мацедонської В. Е.,
суддів: Смоковича М.І., Уханенка С.А.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін як суд касаційної інстанції
касаційні скарги Рівненської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора
на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25 березня 2021 року (головуючий суддя - Жуковська Л.А.)
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року (головуючий суддя - Святецький В.В., судді: Довгополов О.М., Гудим Л.Я.)
у справі № 460/6135/20
за позовом ОСОБА_1
до Офісу Генерального прокурора, Одинадцятої кадрової комісії, Рівненської обласної прокуратури
про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
У С Т А Н О В И В:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ.
1. Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач 1), Одинадцятої кадрової комісії (далі - відповідач 2), прокуратури Рівненської області (ухвалою Рівненського окружного адміністративного від 23 грудня 2020 року замінено неналежного відповідача на належного - Рівненську обласну прокуратуру; далі відповідач 3), в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив:
- визнати протиправним і скасувати рішення Одинадцятої кадрової комісії від 20 липня 2020 року № 19, яка створена наказом Генерального прокурора № 253 від 02 червня 2020 року «Про створення Одинадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур», про неуспішне проходження атестації ОСОБА_1
- визнати протиправним і скасувати наказ Генерального прокурора № 194к від 27 липня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника прокурора Рівненської області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» від 04 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі Закон № 1697-VII) з 03 серпня 2020 року на підставі рішення кадрової комісії № 11;
- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника прокурора Рівненської області або на рівнозначній посаді в органах прокуратури Рівненської області (обласної прокуратури) за погодженням з ОСОБА_1 з 03 серпня 2020 року;
- стягнути з прокуратури Рівненської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за вимушеного прогулу, починаючи з 03 серпня 2020 року по день винесення судом рішення про поновлення на посаді;
- допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку, що підлягає виплаті за весь час вимушеного прогулу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що створена наказом Генерального прокурора від 02 червня 2020 року № 253 кадрова комісія не є належним суб`єктом (органом), який наділений правом приймати рішення про успішне або неуспішне проходження атестації прокурором, оскільки вказаними повноваженнями наділена виключно кадрова комісія Офісу Генерального прокурора чи кадрова комісія обласної прокуратури.
Крім того, відбір членів Одинадцятої кадрової комісії відбувся в непрозорий спосіб, що, в свою чергу, ставить під сумнів їх репутацію, рівень знань у галузі права, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет, а також досвід, практичні навички з належного забезпечення проведення співбесіди із прокурорами, які атестуються на предмет професійної компетентності, професійної етики та доброчесності прокурора. А відтак відповідність членів комісії цим критеріям ніким не досліджена, не перевірена та не встановлена, а отже члени комісії не відповідають кваліфікаційним вимогам, що висуваються до них.
Вказує про те, що за результатами проходження першого етапу атестації на знання законодавства набрано майже максимальний бал 97 балів з 100 можливих. За результатами проходження другого етапу атестації набрано 135 балів із 145 можливих.
Звертає увагу на те, що в ході співбесіди значна кількість запитань, які задавались, не стосувались предмету співбесіди та виходили за її межі, окремі члени комісії перебивали під час відповіді, перекручували його слова, підміняли відповіді своїми твердженнями, яких він не говорив, а більшість обставин, які в подальшому зазначені в рішенні комісії як підстава неуспішного проходження атестації, взагалі не були предметом дослідження та обговорення під час співбесіди.
Сервисы для юристов