ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"16" січня 2014 р. м. Київ К/800/61774/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г., Голяшкіна О.В., Гончар Л.Я.,
розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області
на постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 27 жовтня 2008 року
та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2009 року
у справі № 2а-302/08
за позовом ОСОБА_4
до 1) Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області,
2) Міністерства фінансів України,
3) Державного казначейства України
про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИЛА:
В травні 2008 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовами, яким з урахуванням уточнених позовних вимог просив: визнати неправомірною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі по тексту - ГУ ПФУ); зобов'язати ГУ ПФУ здійснити донарахування заборгованої пенсії позивача та стягнути її за період із квітня 2005 року по 31 липня 2008 року в розмірі 99271,89 гривень; зобов'язати Міністерство фінансів України та Державного казначейства України перевести спірні кошти ГУ ПФУ для їх виплати позивачу; зобов'язати ГУ ПФУ здійснювати нарахування пенсії позивачу, як особі, постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії інваліда ІІ групи з урахуванням: 75 % мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі по тексту - Закон № 796-XII), 8 мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 54 Закону № 796-XII та 40 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно достатті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (далі по тексту - Закон № 3551-XII).
Охтирський міськрайонний суд Сумської області постановою від 27 жовтня 2008 року позов задовольнив частково: визнав неправомірною бездіяльність ГУ ПФУ, яка полягала у відмові здійснити перерахунок пенсії позивача відповідно до його заяви від 31 січня 2008року; зобов'язав ГУ ПФУ здійснити позивачу перерахунок пенсії з 31 січня 2008 року відповідно до вимог статей 50, 54 Закону № 796-XII. У задоволенні решти позову - відмовив.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2009року постанову суду першої інстанції скасовано в частині стягнення судових витрат та в цій частині ухвалив нове рішення. В решті рішення залишено без змін.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ГУ ПФУ звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати їх рішення й ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження, встановленого пунктом 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно із частиною 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та є інвалідом II групи. З 01.01.2007 року перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Сумській області і отримує від Міністерства внутрішніх справ України пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі по тексту - Закон № 2262-XII), із грошового забезпечення, до складу якого врахований посадовий оклад, військове звання, процентна надбавка за вислугу років, додаткові види грошового забезпечення і премія.
Згідно зі статтею 50 Закону № 796-XII позивачеві як особі, віднесеній до 1 категорії, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначена і виплачується щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, як інваліду II групи, у розмірі 20 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Також, відповідно до положень Закону № 3551-XII до основного розміру пенсії позивача, як особи прирівняної до інваліда війни 2 групи призначене та виплачується: підвищення у розмірі 40% від прожиткового мінімуму та допомога на прожиття - 50 гривен.
Відповідно до статті 7 Закону № 2262-XII, військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що оскільки основна пенсія позивача призначена в порядку визначеному Законом № 2262-XII, вона не підлягає перерахуванню виходячи з розмірів визначених положеннями статті 54 Закону № 796-XII, як про це просив позивач.
Як вбачається із змісту заяви від 31 січня 2008 року та обґрунтувань позову, позивач вважає, що ГУ ПФУ при нарахуванні йому пенсії призначеної відповідно до Закону № 2262-XII протиправно не нараховував додаткові пенсійні виплати передбачені статтями 49, 50, 54 Закону № 796-XII та статтею 13 Закону № 3551-XII.
Сервисы для юристов