ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2026 року
м. Київ
справа № 460/2835/24
касаційне провадження № К/990/23176/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВУДПРО ПЛЮС» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2025 (головуючий суддя - Глушко І.В., судді - Довга О.І., Запотічний І.І.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВУДПРО ПЛЮС» до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити ді,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ВУДПРО ПЛЮС» (далі - позивач, Товариство, платник) звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - відповідач, Управління, контролюючий орган), Державної податкової служби України (далі - ДПС України), в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення комісії рішення комісії Управління з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №10139820/38966970 від 12.12.2023; зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну Товариства №1 від 19.10.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її подання.
В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило, що за результатами виконання договору з ТОВ «Єврошпон-Трейд», позивачем сформовано та подано до контролюючого органу на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), податкову накладну №1 від 19.10.2023. Проте, контролюючим органом зупинено її реєстрацію в ЄРПН з посиланням на відповідність вимогам п.7 Критеріїв ризиковості платника податку, запропоновано надати пояснення та/або копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН в ЄРПН. Позивач зазначає, що 30.11.2023 Товариство було вилучено із реєстру ризикових платників, а контролюючому органу надано всі необхідні пояснення та документи, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН. Однак, такі документи не взято до уваги контролюючим органом та прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Позивач вважає, що таке рішення контролюючого органу є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Також позивач вказав, що задоволення позовних вимог про зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, оскільки законодавством не передбачено іншого належного способу захисту порушеного права у спірних правовідносинах.
Рівненський окружний адміністративний суд рішенням від 10.06.2024 позов задовольнив повністю: визнав протиправним та скасував рішення Управління №10139820/38966970 від 12.12.2023 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної №1 від 19.10.2023; зобов`язав ДПС України зареєструвати в ЄРПН подану Товариством податкову накладну №1 від 19.10.2023 днем її фактичного подання на реєстрацію. Стягнув на користь Товариства судові витрати по сплаті судового збору: в сумі 1514,00 грн - за рахунок бюджетних асигнувань Управління та в сумі 1514,00 грн - за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що платником податків було надано до контролюючого органу всі необхідні документи та пояснення, зокрема, до повідомлення від 06.12.2023 про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено, а саме - у кількості 15 додатків. Позивачем, серед іншого, було пояснено, що: для виготовлення продукції Товариством було закуплено у ФОП ОСОБА_1 дубову заготовку для стругання шпону згідно договору №Р1201 від 12.01.2023; сировину було передано ТОВ «Єврошпон-Смига» для її подальшої переробки у шпон згідно договору №01/0922/Пр від 01.09.2022. Також, Товариством було зазначено про орендовані нежитлові приміщення (деревообробні цехи) згідно договору оренди №0111/1 від 01.11.2020. Також, суд вказав, що долученою Управлінням копією журналу розгляду повідомлень щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК, підтверджується, що позивачем долучалися документи в кількості 15 додатків, що зазначені у поясненнях. Крім того, суд вказав, що позивачем в першу чергу було зазначено, що 30.11.2023 Товариство було вилучено із реєстру ризикових платників (п.7 Критеріїв ризиковості платника податку), однак, приймаючи 12.12.2023 рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, контролюючий орган не взяв до уваги даний факт.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 07.04.2025 скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким у задоволенні позову відмовив.
Суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що позивачем не подано контролюючому органу належні та достатні копії первинних документів для розгляду питання про прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, а тому оспорюване рішення комісії Управління з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.12.2023 №10139820/38966970 про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняте правомірно. Також, суд апеляційної інстанції вказав, що на час зупинення реєстрації спірної податкової накладної Товариство було віднесене до переліку ризикових платників податків, що є безумовною підставою для зупинення реєстрації поданих таким платником податкових накладних.
Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Також, підставою касаційного оскарження судового рішення у цій справі скаржник зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме: 1) не врахування правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 18.04.2024 у справі №160/18840/22, що призвело до неправильного застосування судом апеляційної інстанції положень пункту 5 Порядку №520 при оцінці відсутності у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чітко визначених сумнівів контролюючого органу щодо господарської діяльності платника податків, а також аспектів такої діяльності, що мають бути висвітлені платником для їхнього спростування; 2) не врахування правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 14.08.2024 у справі №120/5503/23, що призвело до порушення судом апеляційної інстанції положень пунктів 1, 3 частини другої статті 2 КАС України при наданні оцінки незазначення у квитанції про зупиненні реєстрації податкової накладної скаржника, крім пункту критеріїв, підстави прийняття такого рішення, розрахункових показників за критерієм, чіткого та конкретного переліку затребуваних документів; 3) неврахування правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 11.07.2024 у справі №460/20194/22, що призвело до неправильного застосування судом апеляційної інстанції положень пунктів 9, 10 Порядку №520 при оцінці відсутності у рішенні про відмову у реєстрації податкової накладної чітко визначеного переліку документів, що були складені з порушенням законодавства, та власне вимог законодавства, які були порушені; 4) неврахування правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 03.04.2025 у справі №380/8435/24, що стало підставою порушення судом апеляційної інстанції положень частини першої статті 321, частини третьої статті 242 КАС України при застосуванні формального підходу до застосування положень норм законодавства при перевірці рішення вимогам частини другої статті 2 КАС України.
Також, підставою касаційного оскарження судового рішення у цій справі скаржник зазначає підпункти «а», «б», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, оскільки касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а також дана справа має виняткове значення для позивача.
Верховний суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 05.06.2025 відкрив провадження за касаційною скаргою позивача та витребував матеріали справи з суду першої інстанції.
У відзиві на касаційну скаргу Управління, посилаючись на законність і обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції, просить залишити його без змін, а касаційну скаргу позивача залишити без задоволення з підстав того, що контролюючим органом було правомірно прийняте оскаржуване рішення від 12.12.2023 №10139820/38966970 та зазначено підставу його прийняття, передбачену пунктом 10 Порядку №520, а саме: «надання платником податку копій документів, складених / оформлених із порушенням законодавства», а в графі «Додаткова інформація» чітко зазначено про ненадання конкретних документів, а саме: невідповідність адрес навантаження/розвантаження в ТТН на придбання сировини, відсутнє підтвердження щодо транспортування сировини на переробку, послуг навантаження/розвантаження.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 14.07.2026 призначив справу до касаційного розгляду у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін на 15.07.2026.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі і правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як установлено судом першої інстанції, Товариство є належним чином зареєстрованою юридичною особою, основним видом діяльності якої за КВЕД є: 16.10 - Лісопильне та стругальне виробництво.
16.10.2023 між ТОВ «Єврошпон-Трейд» (покупець) та Товариством (продавець) був укладений договір №1810/1 від 16.10.2023 (далі - договір), відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору згідно видаткових накладних (додатків), які є невід`ємними частинами цього договору (пункт 1.1 договору); найменування товару: Шпон стругальний дуб АВС сорт, товщ. 0,52 мм (пункт 1.2 договору); товар, який поставляє продавець, оплачується покупцем за цінами, які вказані у додатках до даного договору (пункт 4.1 договору).
На виконання умов вказаного договору Товариство здійснило поставку товару на підставі видаткової накладної №14 від 19.10.2023 на суму 3707946,60 грн. (з урахуванням ПДВ) та товарно-транспортної накладної №14 від 19.10.2023.
ТОВ «Єврошпон-Трейд» оплатило товар на підставі платіжних інструкцій №6849 від 20.10.2023 (на суму 3507946,60 грн.) та №6850 від 20.10.2023 (на суму 200000,00 грн.).
Товариство склало та направило для реєстрації в ЄРПН податкову накладну №1 від 19.10.2023 на загальну суму 3707946,60 грн (з урахуванням ПДВ).
Однак, відповідно до квитанції від 15.11.2023 №9309527893 контролюючим органом було зупинено реєстрацію податкової накладної №1 від 19.10.2023 та зазначено: «Відповідно до пункту 201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 19.10.2023 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.7 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку). Додатково повідомляємо: показник "D"=41.0830%, "P"=0. Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Сервисы для юристов