ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2026 року
м. Київ
справа № 280/1655/25
адміністративне провадження № К/990/3314/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шарапи В.М., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 , яка також діє в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3
до Міністерства оборони України
про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою Міністерства оборони України
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 травня 2025 року (прийняте суддею-доповідачем Мінаєвою К.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року (ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Добродняк І.Ю., суддів: Семененка Я.В., Суховарова А.В.),
У С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
1. У березні 2025 року ОСОБА_1 , яка також діє в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ), звернулася до адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України (далі - відповідач, скаржник), в якому просила:
- визнати протиправним і скасувати рішення відповідача, що оформлене витягом з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 07 лютого 2025 року №5/в щодо відмови позивачці у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, як дружині померлого військовослужбовця, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1
- зобов`язати відповідача призначити і виплатити позивачам одноразову грошову допомогу відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ) та пункту 5 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 (далі - Порядок №975), як членам сім`ї військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби.
2. В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що ОСОБА_4 02 березня 2022 року був мобілізований до ЗСУ та проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 помер; причиною смерті визначено гостру коронарну смерть. 20 грудня 2023 року ВЛК встановила зв`язок смерті з проходженням військової служби. Позивачка, яка має двох неповнолітніх дітей, звернулась за одноразовою грошовою допомогою, однак 15 березня 2024 року її документи залишено без реалізації. Рішенням суду від 13 червня 2024 року зобов`язано направити матеріали до Міноборони, проте 07 лютого 2025 року у виплаті відмовлено через нібито алкогольне сп`яніння ОСОБА_4 у момент смерті. Позивачка вважає відмову протиправною, оскільки смерть настала внаслідок загального захворювання.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 09 травня 2025 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року, позов задоволено частково.
4. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом від 07 лютого 2025 року № 5/в, в частині відмови ОСОБА_1 у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, як дружині померлого військовослужбовця, ОСОБА_4 . Зобов`язано Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 з доданими документами про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця ОСОБА_4 , з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
5. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відмова Міністерства оборони України у призначенні одноразової грошової допомоги є протиправною, оскільки відповідач неправильно застосував положення статті 16-4 Закону України №2011-ХІІ без встановлення необхідного причинно-наслідкового зв`язку між станом алкогольного сп`яніння військовослужбовця та його смертю. Сам по собі факт перебування особи у стані алкогольного сп`яніння на момент смерті не є достатньою підставою для відмови у виплаті, якщо не доведено, що саме такі дії спричинили настання смерті. Щодо вимог про призначення та виплату одноразової грошової допомоги суди зазначили, що зобов`язання судом відповідача призначити та виплатити одноразову грошову допомогу позивачу у зв`язку зі смертю військовослужбовця можливе лише за умови встановлення судом відсутності інших передбачених законом підстав для відмови у її призначенні та виплаті. Водночас суд не уповноважений самостійно перевіряти наявність чи відсутність усіх таких підстав, якщо відповідач відповідної перевірки не здійснив, оскільки це не входить до предмета судової перевірки у цій справі. За таких обставин зобов`язання відповідача призначити та виплатити одноразову грошову допомогу без перевірки усіх передбачених законом підстав для відмови у її виплаті було б передчасним.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись з рішеннями судів першої і апеляційної інстанцій, Міністерство оборони України, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 травня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
7. На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суди першої і апеляційної інстанцій неправильно застосували положення пункту «б» частини першої статті 16-4 Закону №2011-ХІІ та порушили положення статті 242 КАС України.
8. Скаржник зазначає, що суди не врахували імперативні вимоги пункту «б» частини першої статті 16-4 Закону №2011-ХІІ, яка встановлює, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо смерть військовослужбовця є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння. У цій справі Міністерство оборони України наголошує на факті перебування військовослужбовця у стані алкогольного сп`яніння на момент смерті.
9. Міністерство оборони України стверджує, що суди першої і апеляційної інстанцій проігнорували правові висновки Верховного Суду щодо застосування пункту «б» частини першої статті 16-4 Закону №2011-ХІІ у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 22 травня 2018 року у справі №760/9519/17, від 26 листопада 2019 року у справі №826/13904/15, від 10 квітня 2019 року у справі №822/220/18, згідно з якими, для застосування обмежень у виплаті одноразової грошової допомоги визначальним є встановлення факту того, що загибель (смерть) сталася внаслідок дій особи у стані алкогольного сп`яніння.
10. Скаржник стверджує, що суди проігнорували ці правові позиції, не надавши належної оцінки доказам перебування військовослужбовця у стані сп`яніння як безпосередній причині події.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
11. Касаційна скарга надійшла до Суду 21 січня 2026 року.
Сервисы для юристов