ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 420/21560/24
адміністративне провадження № К/990/14094/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О. О.,
суддів: Васильєвої І. А., Яковенка М. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у касаційній інстанції справу
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року (складене у складі головуючого судді Бойко О. Я.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2025 року (ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді Федусика А. Г., суддів: Бойка А. В. та Шевчук О. А.) у справі №420/21560/24
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП, платник податків) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - ГУ ДПС, податковий орган) та просив:
- визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУДПС від 26 квітня 2024 року №16940/15-32-24-05; №1694/15-32-24-05; №16950/15-32-24-05; №16966/15-32-24-05;
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12 червня 2024 року №Ф-6761-1532.
2. Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначав спірні рішення податкового органу належать до скасування, оскільки останній порушив процедуру проведення перевірки.
Позивачу не було відомо про поновлення проведення перевірки, листи про поновлення та проведення перевірок позивач не отримував, тому в нього була відсутня можливість надати фінансово-господарські документи до перевірки.
2.1. Позивач звертає увагу, що відповідач порушив строки проведення перевірки та визначення суми грошового зобов`язання, перевірку та висновки за її результатами відповідач здійснив не на підставі первинних документів, а на підставі інформаційних баз податкового органу.
2.2. Позивач зазначає, що акт перевірки містить неточності, в ньому відсутні посилання на конкретні документи, що свідчить про необґрунтованість висновків відповідача. Натомість висновки податкового органу спростовуються первинними документами, які підтверджують здійснення позивачем господарської діяльності.
ІІ. Рішення судів першої і апеляційної інстанцій, мотиви їх ухвалення
3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2025 року, позов задоволено.
3.1. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із того, що:
- встановлені судом порушення порядку поновлення та проведення документальної виїзної перевірки 08 грудня 2023 року тягнуть за собою незаконність підстав для проведення 18 березня 2024 року документальної невиїзної перевірки та свідчать про необґрунтованість висновків податкового органу в акті перевірки, що базуються тільки на використанні наявної у відповідача податкової інформації;
- в результаті порушень процедури призначення (поновлення) перевірки та її проведення, винесення податкових повідомлень-рішень, вимоги, такі рішення суб`єкта владних повноважень є протиправними та підлягають скасуванню.
Суд апеляційної інстанції посилався на практику Верховного Суду, за якою, встановивши порушення порядку поновлення та проведення документальної виїзної перевірки, наслідком якого є визнання протиправними її результатів, до аналізу інших обставин, що стали підставою до задоволення позову, суд переходити не може.
ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
4. Відповідач не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року, постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2025 року та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
4.1. З огляду на зміст касаційної скарги, підставами касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено неправильне застосування судами (судом) норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Сервисы для юристов