Постанова ВАСУ від 15.02.2024 року у справі №826/26018/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 826/26018/15

адміністративне провадження № К/990/10921/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А.Ю.

суддів: Рибачука А.І., Стрелець Т.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.04.2021 (суддя Чудак О.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2022 (колегія суддів: Кобаль М.І., Костюк Л.О., Степанюк А.Г.) у справі №826/26018/15 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Державного підприємства Завод "Арсенал" про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. В листопаді 2015 року Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва, правонаступником якого є Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Києва, а пізніше - Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві звернулося до суду з позовом до Державного підприємства Завод «Арсенал» (далі - ДП Завод «Арсенал», відповідач), в якому просило стягнути заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у загальному розмірі 348 493,60 грн (з них: за Списком №1 - 160 185,42 грн, за Списком №2 - 188 308,18 грн).

Позов обгрунтовував тим, що відповідач не сплачує наявну заборгованість в добровільному порядку, що зумовило звернення до суду для її примусового стягнення.

2. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.11.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017, позов задоволено.

Постановою Верховного Суду від 21.11.2019 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.11.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.04.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2022, у задоволенні позову відмовлено.

4. Не погоджуючись з рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.04.2021 та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2022, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - ГУПФУ в м. Києві, відповідач) подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

5. Ухвалою Верховного Суду від 18.05.2022 поновлено ГУПФУ в м. Києві строк на касаційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.04.2021 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2022 у справі №826/26018/15, відкрито касаційне провадження на підставі пункту 1 частини четвертої та підпункту «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

6. Відповідач відзив на касаційну скаргу позивача не подав, натомість надіслав до суду клопотання про відкладення розгляду справи до закінчення воєнного стану в Україні, в якому також просив продовжити строк на подання відзиву до закінчення воєнного стану в Україні.

7. Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

8. Проте сам лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для відкладення розгляду справи до його закінчення без зазначення конкретних обставин та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на діяльність учасника справи.

9. Враховуючи викладене, клопотання відповідача задоволенню не підлягає.

10. У зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, справа розглядається в порядку письмового провадження.

11. Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

12. Судами встановлено, що наказом Міністерства оборонної промисловості СРСР від 13.01.1975 № 4 на базі заводу «Арсенал» ім. В.І. Леніна створено виробниче об`єднання «Завод Арсенал».

13. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.1991 № 227 «Про заходи щодо виконання Закону України «Про підприємства» та відповідно до Закону України від 10.09.1991 № 1540-ХІІ «Про підприємства», учасники об`єднання, в тому числі головна структурна одиниця завод «Арсенал», перереєстрували свої статути і вийшли зі складу об`єднання.

14. Відповідно до Статуту виробничого об`єднання «Завод Арсенал», затвердженого головою Держоборонпроммашу України 14.11.1991, до складу об`єднання крім інших входили: Завод «Арсенал» ім. В.І. Леніна - головна структурна одиниця та Центральне конструкторське бюро - структурна одиниця.

Суб`єкти господарювання, що входили до складу зазначеного об`єднання, були самостійними і мали статус юридичної особи, діяли на підставі своїх статутів.