ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 січня 2014 року м. Київ справа № 800/919/13
В приміщенні Вищого адміністративного суду України у місті Києві по вулиці Московській, 8, корпус 5.
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого суддіШведа Е.Ю. (доповідач),суддів:Веденяпіна О.А., Єрьоміна А.В., Зайцева М.П., Кравцова О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_6 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення
в с т а н о в и в:
Позивач звернулась до суду з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - Комісія), в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Комісії від 31 жовтня 2013 року про відмову у відкритті дисциплінарної справи щодо судді Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Вайновського А.М.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Комісія, при прийнятті оскаржуваного рішення, необґрунтовано та незаконно відмовила позивачці у відкритті дисциплінарного провадження. Вважає що оскаржуване рішення Комісії створює перешкоди в реалізації її права на справедливий судовий захист, оскільки через допущені суддею Войновським А.М. порушення норм процесуального права, вона змушена тривалий час захищати свої права. Також зазначає, що Комісією порушено процедуру розгляду її заяви, оскільки на офіційному веб-порталі Комісії в списку питань про відмову у відкритті дисциплінарної справи відсутнє її прізвище, однак зазначене в іншому списку, який стосується затвердження висновків членів Комісії за результатом проведених ними перевірок. Такі обставини, вважає позивачка, ставлять під сумнів чи дотримано Комісією колегіальний порядок вирішення та розгляду питання про відмову у відкритті дисциплінарної справи за її зверненням. Крім того, зазначає, що Комісією завчасно не повідомлено її про розгляд її звернення (заяви).
В письмових запереченнях Комісія просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що при прийняті оскаржуваного рішення вона діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VI (далі - Закон № 2453- VI) та Регламентом Комісії, затвердженим її рішенням від 08 червня 2011 року № 1802/зп-11 (далі - Регламент).
Позивачка, представник відповідача в судове засідання не з'явились, в заявах, що надійшли на адресу суду, просили розглядати справу за їх відсутності.
Згідно з частиною четвертою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні письмові докази, дійшов наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 29 березня 2012 року, прийнятим суддею Вайновським А.М., залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 14 травня 2012 року, та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 жовтня 2012 року, частково задоволено позов ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про звільнення від сплати аліментів встановлених рішенням суду та про стягнення безпідставно сплачених сум за рішенням суду.
Вказаним судовим рішенням ОСОБА_7 звільнено від сплати аліментів на користь ОСОБА_6 на утримання неповнолітнього сина, визначених судовим рішенням від 07 березня 2006 року, а також з відповідача на користь позивача стягнуто безпідставно набуті аліменти у розмірі 22278,00 гривень.
16 травня 2013 року ОСОБА_6 звернулася до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області із заявою про перегляд судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами та одночасно звернулась із заявою про поновлення строку для звернення до суду з вказаною заявою.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 20 травня 2013 року, прийнятою суддею Войновським А.М., відмовлено ОСОБА_6 у поновленні строку для звернення до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 29 березня 2012 року, її заяву залишено без розгляду.
В подальшому, ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 02 липня 2013 року ухвалу Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 20 травня 2013 року скасовано, справу повернуто до суду першої інстанції на новий розгляд.
26 липня 2013 року до Комісії надійшла заява позивачки, в якій вона просила притягнути до дисциплінарної відповідальності суддю Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Вайновського А.М. В заяві позивачка зазначила про незаконні, на її думку, судові рішення, ухвалені вказаним суддею. Так, позивач зазначила, що вона фактично не погоджується з ухвалою суду від 20 травня 2013 року.
Рішенням Комісії від 31 жовтня 2013 року № 3108/дп-13 відмовлено у відкритті дисциплінарної справи за зверненням ОСОБА_6 на дії судді Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Вайновського А.М. Листом від 12 листопада 2013 року Комісія повідомила позивачку про прийняте нею рішення.
Приймаючи оскаржуване рішення, Комісія виходила з того, що скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли порушення допущено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов'язків, а також з того, що відсутні підстави для притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, передбачені статтею 83 Закону № 2453-VI.
Позивач вважає, що оскаржуване рішення Комісії, яким відмовлено у відкритті дисциплінарної справи відносно вищевказаного судді, слід визнати протиправним та скасувати.
Спірні правовідносини регулюються Законом № 2453 та Регламентом Комісії.
Частиною першою статті 6 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з приписами частини першої статті 55 Конституції України, пункту другого мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України № 9-зп від 25 грудня 1997 року (справа за зверненням жителів міста Жовті Води) будь-яка особа має право звернутись до суду, якщо її права порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
З аналізу наведених норм та висновку Конституційного Суду України вбачається, що адміністративний суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача.
У відповідності до положення частини другої статті 84 Закону № 2453-VI, право на звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді, має кожен, кому відомі такі факти.
Сервисы для юристов