Постанова ВАСУ від 14.10.2014 року

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" жовтня 2014 р. м. Київ К/800/13395/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Мороз В.Ф.

Логвиненко А.О.

Донець О.Є.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 24 грудня 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації, про визнання дій (бездіяльності) неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 15 червня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05 січня 2012 року, позов задоволено частково. Визнано неправомірні дії Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо нарахування та виплати ОСОБА_4 щорічної соціальної допомоги за 2011 рік у розмірі меншому, ніж визначено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Зобов'язано Житомирський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат здійснити нарахування та провести виплату недоплаченої ОСОБА_4 щорічної допомоги до 05 травня 2011 року відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, встановленого абзацом першим частини першої ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» як прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням проведених виплат. Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Житомирській області звернувся з поданням в якому просив змінити спосіб та порядок виконання судового рішення та резолютивну частину рішення суду викласти в новій редакції «стягнути з Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на користь ОСОБА_4 заборгованість в сумі 5532 грн.». Ухвалою Богунського районного суду міста Житомира від 24 грудня 2013 року, залишено без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року задоволено подання відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Житомирській області. Змінено спосіб і порядок виконання у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа № 2а-1765/11 від 25.09.2013 року, виданого Богунським районним судом м. Житомира та шляхом стягнення з Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на користь ОСОБА_4 недоплаченої щорічної грошової допомоги до 05 травня 2011 року відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, встановленого абзацом першим частини першої ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» як прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням проведених виплат в сумі 5 532 грн. Рішення судів першої та апеляційної інстанції мотивовані тим, що провести нарахування та здійснення соціальних виплат відповідач не має можливості, оскільки існують обставини, що ускладнюють виконання рішення суду, що є підставою для зміни способу і порядку виконання рішення суду. Не погодившись з рішеннями судів, боржник звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та відмовити в задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання рішення. Судами попередніх інстанцій обґрунтовано зроблено посилання на те, що, відповідно до приписів ст. 263 КАС України, заміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення можлива виключно за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), а суд може задовольнити відповідну заяву сторони виконавчого провадження лише у виняткових випадках.

В той же час, доводи державного виконавця зводяться до того, що провести виплату допомоги за рішенням суду не має можливості так як на розрахунковому рахунку боржника кошти для виплати вищезазначеної допомоги відсутні. Ці посилання не дають підстав для застосування запропонованого державним виконавцем способу виконання рішення, оскільки відсутність коштів на рахунку боржника не є істотною обставиною для зміни чи встановлення нового способу чи порядку виконання судового рішення. При цьому, колегія суддів зазначає, що зміна способу виконання рішення суду шляхом зміни вимоги із зобов'язання вчинити дії на стягнення коштів фактично тягнуть підміну судом функції здійснення перерахунку та нарахування соціальних виплат замість органу якому надані такі повноваження. Відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанції порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення. Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 229, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат задовольнити.

Скасувати ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 24 грудня 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року.

Подання державного виконавця про зміну способу і порядку виконання рішення відхилити.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: В.Ф. Мороз

А.О. Логвиненко

О.Є Донець