ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"14" вересня 2016 р. м. Київ К/800/13922/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. Бухтіярової І.О. Маринчак Н.Є.
при секретарі судового засідання Бовкуні В.В.,
за участю представників сторін: від позивача - Булгакова І.В.,
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Система»
на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.02.2016 р.
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2016 р.
у справі № 826/18232/15
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Система»
до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И Л А:
У серпні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Система» (далі - позивач, ТОВ «Система») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві), в якому просило суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.03.2015 р. № 0001142202.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.02.2016 р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2016 р., у задоволенні адміністративного позову - відмовлено; вирішено питання про судові витрати.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.02.2016 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2016 р. і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Відповідач в судове засідання 14.09.2016 р. не з'явився, своїм процесуальним правом не скористався, заперечення на касаційну скаргу не надав, що не перешкоджає розгляду її по суті
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 16.02.2015 р. по 27.02.2015 р., на підставі наказу від 16.02.2015 р. № 357, відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, посадовою особою ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Система» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Бродбудкепітал» за період з 01.09.2014 р. по 31.10.2014 р. та ТОВ «ФПГ «Діоніка» за період з 01.09.2014 р. по 30.09.2014 р., за результатами якої складено акт від 06.03.2015 р. № 126/26-57-22-02/31481946 та зроблено висновок про порушення позивачем вимог пунктів 198.1, 198.3, 198.4, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет у розмірі 599 263 грн.
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення від 24.03.2015 р. № 0001142202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 749 078,75 грн., з яких 599 263 грн. - за основним платежем та 149 815,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Як вбачається з акту перевірки, підставами для донарахування позивачу зазначених податкових зобов'язань слугували висновки перевіряючого про неправомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість по господарським взаємовідносинам з ТОВ «Бродбудкепітал» та ТОВ «ФПГ «Діоніка», оскільки, за твердженнями відповідача, правочини укладені позивачем з вказаними контрагентами не спричиняють реального настання правових наслідків обумовлених ними.
Суд першої інстанції, рішення якого залишено без змін судом апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходив з того, що позивачем належним чином не спростовано висновки податкового органу щодо заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість у спірній сумі податкового кредиту, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення не підлягає скасуванню.
Колегія суддів касаційної інстанції не може погодитись з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Сервисы для юристов