Постанова ВАСУ від 14.07.2026 року у справі №420/9659/24

ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року

м. Київ

справа №420/9659/24

адміністративне провадження № К/990/35073/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянув як суд касаційної інстанції у попередньому судовому засіданні справу №420/9659/24 за позовом Комунального некомерційного підприємства "Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр Одеської обласної ради" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2025 (головуючий суддя Джабурія О.В., судді: Вербицька Н.В., Кравченко К.В.)

УСТАНОВИВ:

Комунальне некомерційне підприємство "Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр" Одеської обласної ради" звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №19224/15-32-07-08 від 03.08.2023.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24.05.2025 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2025 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.05.2025 скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС в Одеській області звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Ухвалою суду від 01.09.2025 відкрито касаційне провадження у справі №420/9659/24 за касаційною скаргою відповідача.

До суду надійшов відзив Підприємства на касаційну скаргу податкового органу.

Ухвалою від 13.07.2026 касаційний розгляд справи призначено у попередньому судовому засіданні на 14.07.2026.

Верховний Суд у справі, що розглядається, з`ясував наступне.

Комунальне некомерційне підприємство «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області (відповідач) №19224/15-32-07-08 від 03.08.2023, яким застосовано штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій на суму 8583985,50грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, Підприємство вказувало про те, що визначаючи в наказі період документальної позапланової виїзної перевірки з 1 січня 2018 року по 29 вересня 2022 року, який перевищує 1095 днів, податковий орган порушив приписи статті 102 Податкового кодексу України та неправомірно донарахував податкові зобов`язання поза межами 1095 днів. Водночас, позивач указав, що йому невідомо які саме документи були використанні контролюючим органом для встановлення порушення п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та які саме лабораторні журнали були дослідженні працівниками Головного управління ДПС в Одеській області. Позивач не веде журнали отримання готівкових коштів так як є неприбутковою організацією та у нього відсутній апарат реєстраторів розрахункових операцій. Також, контролюючим органом порушено строк винесення податкового повідомлення-рішення, а також невірно розраховано розмір штрафної санкції без урахування п.11 розділу II «Прикінцевих положення» Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями зазначається.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що як встановлено проведеною перевіркою, послуги лабораторних досліджень сплачені готівковими коштами. До суду ГУ ДПС в Одеській області надані копії реєстраційних журналів, отриманих готівкових коштів за лабораторні дослідження на загальну суму 6017154грн за період 2018 - вересень 2022 роки. Таким чином контролюючим органом підтверджено порушення позивачем п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Крім того, у рішенні суд послався на судову справу №420/84/23 за позовом Комунального некомерційного підприємства «Одеській обласний шкірно-венерологічний диспансер» Одеської обласної ради до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №9690/15-32-07-08 від 22 листопада 2022 року про збільшення грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності на суму 2 083 684,00 грн., що прийнято на підставі Акта перевірки від 27.10.2022 №10327/15-32-07-08/02008336. Указаним рішенням встановлено, що належними доказами непідтверджено посилання позивача на те, що журнали лабораторій, які досліджені в акті перевірки не надавались перевіряючим. Суд першої інстанції також зазначив, що доводи позивача щодо порушення строку проведення перевірки не заслуговують на увагу, так як у зв`язку з коронавірусної хворобою (COVID19) та на період дії воєнного стану зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст.102 Податкового кодексу України.

Апеляційний суд з висновками суду першої інстанції не погодився, ухвалив нове рішення про задоволення позову. Суд апеляційної інстанції вказав, що контролюючий орган не надав доказів, що свідчили б про отримання позивачем готівкових коштів у сумі 6017154грн., а також не доведено взаємозв`язок між позивачем та «Одеський обласний благодійний фонд «Медицина», не встановлено наявність підпису уповноваженого представника Комунального некомерційного підприємства «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр». Крім того, у зв`язку з тим, що позивача не було притягнуто раніше за таке податкове порушення, контролюючий орган помилково застосовує п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в контексті вчинення порушення повторно. Колегія суддів дійшла висновку про недотримання відповідачем приписів п.п.86.7.5 п.86.7 ст.86 ПК України, а саме, відповідь платнику податків про результати розгляду заперечення складено 22.11.2022, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено 03.08.2023. Апеляційний суд не підтримав посилання суду першої інстанції на судову справу №420/84/23, колегією суддів зауважено, що справа не відноситься до даних правовідносин так як предметом у справі №420/84/23 було оскарження податкового повідомлення-рішення про збільшення грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності, що ніяким чином не впливає на застосування штрафних санкцій у цій справі. Також, апеляційний суд не погодився з позицією суду першої інстанції про зупинення строків, суд апеляційної інстанції вказав, визначено зупинення перебігу строків крім: строків проведення документальних позапланових перевірок; прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення; визначення грошових зобов`язань, водночас, Головним управлінням ДПС в Одеській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка за період з 01.01.2018 по 29.09.2022 та здійснено відповідне донарахування штрафних санкцій за її наслідками, то відповідно строки для контролюючого органу не були зупиненні та регулювались вимогами ст.102 ПК України.

Головне управління ДПС в Одеській області звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, зазначаючи, що з судових рішень, прийнятих судами попередніх інстанцій, вбачаються порушення норм процесуального права, що у свою чергу вплинули на невірне застосування норм матеріального права. Відповідач стверджує, що судова колегія застосувала норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати від 16.10.2018 у справі №9901/415/18. Палата Верховного Суду зазначила, що право на оскарження індивідуального акта суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої цей акт прийнятий або прав, свобод та інтересів якої він безпосередньо стосується. Відповідач зазначає, що позивачем у справі №420/9659/24 є Комунальне некомерційне підприємство "Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр" Одеської обласної ради". Водночас, оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено Комунальному некомерційному підприємству «Одеський обласний шкірно-венерологічний диспансер» Одеської обласної ради». Як вважає відповідач, Комунальне некомерційне підприємство "Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр" Одеської обласної ради" не має права підписувати позовну заяву, предметом якої є відповідне оскаржуване податкове повідомлення-рішення, оскільки відповідне рішення було застосовано до Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний шкірно-венерологічний диспансер» Одеської обласної ради. На думку контролюючого органу, позивач не довів наявності у нього іншого порушеного права (інтересу). Підставою для правонаступництва слугує рішення від 12.07.2022, проте, по теперішній час Комунальне некомерційне підприємство «Одеський обласний шкірно-венерологічний диспансер» Одеської обласної ради не є припиненим та обов`язок щодо сплати грошових зобов`язань лежить безпосередньо на ньому. Також, у підтвердження своїх доводів відповідач посилається на постанову Верховного Суду у справі №640/15677/19 позовом ТОВ «Феррекспо Сервіс» до ГУ ДПС у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення, де судом наведені ознаки, за якими визначається законний інтерес, який підлягає судовому захисту в адміністративному судочинстві. Суд зазначив, що податковий обов`язок виникає в силу норми закону, має персоніфікований характер, щодо нього заборонена будь- яка уступка третім особам, крім випадку, коли гарантами повного та своєчасного погашення суми податкового зобов`язання є інші особи відповідно до норм Податкового кодексу України. На підставі викладеного, відповідач просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції про задоволення позову, рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, та прийняти постанову, якою залишити позовну заяву без розгляду.

Позивач проти доводів касаційної скарги заперечив, до суду надійшов відзив, у якому позивач просить залишити в силі постанову апеляційного суду. Як зауважує позивач, у касаційній скарзі ГУ ДПС не наведено жодного аргумента щодо порушення норм матеріального права. Відповідач не зазначає, що в даній справі ним подавалась заява про залишення позовної заяви без розгляду й суд першої інстанції надав їй оцінку та ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 25.07.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви. Апеляційної скарга не подавалась, відповідач не оскаржував мотивувальну частину рішення по суті спору. Крім того, на стадії апеляційного розгляду ГУ ДПС не було подано відзив на апеляційну скаргу, де б зазначались правові підстави для задоволення заяви відповідача про залишення позовної заяви без розгляду. Також, у судових засіданнях на стадії апеляційного розгляду дане питання відповідачем як обґрунтування безпідставності позову не заявлялось. Окрім того, у прохальній частині касаційної скарги ГУ ДПС просить скасувати рішення суду першої інстанції, при цьому, таке рішення не оскаржувалося контролюючим органом в апеляційному порядку.

Позивач звертає увагу, що контролюючим органом у касаційній скарзі застосовано практику Верховного Суду, яка не має подібності правовідносин та взагалі не відноситься до правовідносин, які виникли між сторонами. Велика Палата Верховного Суду у справі №9901/415/18 встановила, що позивач не є учасником (суб`єктом) правовідносин, такий Указ не породжує для позивача права на захист, тобто права на звернення з цим адміністративним позовом. Судом зазначено, що законодавчі обмеження стосовно можливості оскарження актів індивідуальної дії не шкодять самій суті права на доступ до суду, оскільки ці акти можуть бути оскаржені у суді їхніми адресатами, тобто суб`єктами, для яких відповідні акти створюють права та/чи обов`язки. Однією з цілей таких обмежень є недопущення розгляду у судах позовів третіх осіб в інтересах (або всупереч інтересам) адресатів індивідуальних актів, зокрема, як у цій справі, ліквідовуваних або створюваних судів. І така мета досягається законодавчо встановленим обмеженням, тобто останнє є пропорційним переслідуваній меті. Відповідно до змісту постанови Верховного Суду від 09.04.2021 у справі №640/15677/19 за позовом ТОВ «Феррекспо Сервіс» до ГУ ДПС у Полтавській області щодо можливості оскарження податкового повідомлення-рішення, винесеного іншому платнику податків, учасником якого є позивач, суд указав, що в Акті перевірки зроблено висновки про порушення саме ТОВ «Біланівський ГЗК», а не його учасниками, норм податкового законодавства, відповідно, юридична відповідальність ТОВ «Біланівський ГЗК» має індивідуальний характер. Судом установлено, що ТОВ «Біланівський ГЗК» скористалося правом судового оскарження, у задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено. Оскільки ТОВ «Феррекспо Сервіс» (учасник ТОВ «Біланівський ГЗК») не є учасником (суб`єктом) правовідносин щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ та застосування штрафних санкцій згідно з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, то це товариство не має права на звернення до суду з цим позовом.

Позивач наголошує, якщо ГУ ДПС наполягає на своїй позиції щодо того, що правонаступництво не відбулось у зв`язку з тим, що Комунальне некомерційне підприємство «Одеський обласний шкірно-венерологічний диспансер» Одеської обласної ради не є припиненим, то відповідно контролюючий орган свідомо нехтує своїми функціями щодо стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. При винесенні судового рішення на користь контролюючого органу, відповідач свідомо втрачає право на стягнення податкової заборгованості з Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний шкірно-венерологічний диспансер» Одеської обласної ради оскільки всі банківські рахунки закрито, майно, права та обов`язки перейшли до правонаступника.

У справі, що розглядається, судами попередніх інстанцій встановлені обставини, що сторонами не заперечуються.

Головним управлінням ДПС в Одеській області відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 та п.п.78.1.7 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року за № 2755-VI (із змінами та доповненнями) проведена документальна позапланова виїзна перевірка КНП «Одеський обласний шкірно-венерологічний диспансер» Одеської обласної ради» (далі - КНП «ООШВД «ООР») з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2018 по 29.09.2022.

За наслідками проведення перевірки відповідачем складено акт від 27.10.2022 №10327/15-23-07-08/02008336 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки КНП «Одеський обласний шкірно-венерологічний диспансер» Одеської обласної ради» (код ЄДРПОУ 02008336) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2018 року по 29.09.2022 роки».