ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2026 року
м. Київ
справа № 420/22716/24
адміністративне провадження № К/990/42193/25
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Олендера І.Я.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, третя особа - Рада Бізнес-омбудсмена про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2025 (головуючий суддя - Крусян А.В., судді: Шевчук О.А., Яковлєв О.В.) у справі №420/22716/24.
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - ГУ ДПС в Одеській області), третя особа - Рада Бізнес-омбудсмена про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.04.2024 №166158/15-32-07-06 про застосування штрафних санкцій в розмірі 77615,25грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що фактична перевірка проведена контролюючим органом безпідставно та поза межами передбачених чинним законодавством повноважень, а отже її результати не можуть бути достатніми доказами порушення позивачем вимог чинного законодавства. Контролюючий орган в рамках фактичної перевірки розрахував штрафні (фінансові санкції) за порушення розрахункових операцій на підставі перевірки документів за період з 27.03.2024 по 05.04.2024, яка проводилась за місцем розташування контролюючого органу, без присутності ФОП або його представника та в рамках однієї фактичної перевірки протягом календарного року обчислив штрафні (фінансові санкції) за кумулятивним (накопичувальним) принципом. Застосування штрафних (фінансових) санкції за допущене правопорушення у сфері РРО, як за таке, що вчинено повторно, є протиправним, оскільки позивачка до цього не притягувалась до відповідальності за аналогічне правопорушення протягом останнього календарного року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.12.2024 позов задоволено.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2025, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.12.2024 скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено.
ФОП ОСОБА_1 звернулась із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2025 та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Підставою касаційного оскарження позивач вказує п. 1 ч. 4, пп. «в» п. 2 ч. п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та вважає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні не врахував висновків щодо застосування положень статті Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», які викладено у постановах Верховного Суду від 16.05.2024 у справі №520/4564/23 та від 12.08.2025 у справі № 500/5316/21.
Подана касаційна скарга ФОП ОСОБА_1 обґрунтована тим, що поза увагою суду апеляційної інстанції залишилось те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення про застосування фінансових санкцій за результатами фактичної перевірки прийнято контролюючим органом не на підставі перевірки розрахункових документів платника податків за місцем здійснення господарської діяльності платника податків, а на підставі перевірки контролюючим органом податкової інформації бази даних СОД РРО за попередні періоди за місцем розташування контролюючого органу. Апеляційний суд належним чином не перевірив та не дав оцінки доводам підстав позову про неправомірність проведення відповідачем фактичної перевірки на підставі відомостей, які не були отримані в ході проведення фактичної перевірки, відносяться до податкової інформації, яка не стосується предмету фактичної перевірки, що здійснюється за місцем проведення господарської діяльності.
У відзиві на касаційну скаргу ГУ ДПС в Одеській області зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судом надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, відповідач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
У додаткових поясненнях позивач зазначає, що у відзиві на касаційну скаргу ГУ ДПС в Одеській області посилається на правові висновки Верховного Суду стосовно правової можливості використання податкової інформації яка міститься в СОД РРО під час проведення фактичної перевірки, в той час як в касаційні скарзі ФОП ОСОБА_1 посилається на правові висновки Верховного Суду стосовно того, що самі по собі відомості СОД РРО, без підтвердження розрахунковими документами не є належними доказами податкового правопорушення.
Верховний Суд, переглянувши оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, наказом ГУ ДПС в Одеській області від 04.03.2024 № 1978-п «Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 » на підставі пп.19-1.1.4, пп.19-1.8 п. 19-1.1 ст. 19-1, ст. 20, пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80, пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами), щодо можливих порушень проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій виключно у безготівковій формі, що може свідчити про здійснення готівкових розрахункових операцій при продажу товарів (послуг) без застосування РРО/ПРРО, наказано, зокрема, провести фактичну перевірку позивача з 05 березня 2024 року тривалістю 10 діб. Перевірку провести за період діяльності з 06.03.2021 по дату закінчення фактичної перевірки з метою здійснення контролю щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Наказом Головного управління ДПС в Одеській області від 27.03.2024 № 2899-п «Про внесення змін до наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 04.03.2024 № 1978-п» на підставі пп.19-1.1.4, пп.19-1.8 п. 19-1.1 ст. 19-1, ст. 20, пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80, пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами) та з урахуванням доповідної записки в.о. начальника управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Одеській області Цуркана Сергія від 19.03.2024 № 1485/15-32-07-06-11, наказано, зокрема, внести зміни до наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 04.03.2024 року № 1978-п «Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 », а саме пункт 1 викласти у новій редакції:
« 1. Провести фактичну перевірку позивача з 27 березня 2024 року тривалістю 10 діб. Перевірку провести за період діяльності з 06.03.2021 по дату закінчення фактичної перевірки з метою здійснення контролю щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).»
За результатами проведеної перевірки складено акт (довідка) від 08.04.2024 № 13604/15/03/РРО/ НОМЕР_1 , в якому відображено висновки про порушення позивачем п.п. 1, 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненням) та ст. 30 Кодексу законів про працю:
проведення розрахункових операцій готівкою 27.03.2024 на суму 17,00 грн. без проведення ПРРО та видачі фіскальних чеків;
за результатами співставлення даних почекового еквайрингу та даних фіскальних чеків за період 27.03.2024 по 03.04.2024 (згідно додатку № 1) встановлено:
невидача фіскальних чеків на суму 64 324,00 грн. (час у фіскальному чеку значно пізніше, ніж чек еквайрингу);
непроведення через ПРРО еквайрингу на суму 43 265 грн.;
ненадання розрахункових документів встановленої форми ФКЧ-1, а саме: проведення розрахункових операцій за готівку, тоді як в чеках зазначено «безготівка», що є обов`язковим реквізитом при розрахунках на загальну суму 47 633 грн.
Сервисы для юристов