Постанова ВАСУ від 14.07.2015 року у справі №818/2181/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" липня 2015 р.                               м. Київ                              К/800/27856/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Калашнікової О.В., Леонтович К.Г., Логвиненка А.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду справу за касаційною скаргою Державної фінансової інспекції в Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2015 року у справі № 818/2181/14 за позовом Охтирської районної державної лікарні ветеринарної медицини до Державної фінансової інспекції в Сумській області, Охтирської об’єднаної державної фінансової інспекції про визнання протиправними та скасування пунктів вимоги, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2014 року Охтирська районна державна лікарня ветеринарної медицини звернулася в суд з позовом до Державної фінансової інспекції в Сумській області, Охтирської об’єднаної державної фінансової інспекції, в якому просила визнати протиправними та скасувати п.3, п.4, п.5 вимоги Охтирської об’єднаної Державної фінансової інспекції від 07.07.2014 року №103-14/1227 про усунення порушень, виявлених ревізією при проведенні ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Охтирської районної державної лікарні ветеринарної медицини за період з 01.01.2011р. по 31.03.2014р., в ході якої встановлений ряд порушень фінансової дисципліни, відображених в акті ревізії від 05.06.2014р. №103-21/77.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем були порушені норми Закону України “Про ветеринарну медицину” в частині визначення збитків, спричинених Охтирською районною державною лікарнею ветеринарної медицини Державному бюджету.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2015 року, позовні вимоги задоволені частково. Визнані протиправними та скасовані пункти 3 та 4 вимоги Охтирської об’єднаної державної фінансової інспекції від 07.07.2014р. №103-14/1277 “Про усунення порушень”. В задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 лютого 2015 року відмовлено у відкритті касаційного провадження на вказані судові рішення з тих підстав, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Постановою Верховного Суду України від 26 травня 2015 року скасована ухвала Вищого адміністративного суду України, а касаційна скарга направлена на новий касаційний розгляд.

Не погоджуючись з ухваленими у справі рішеннями Державна фінансова інспекція в Сумській області звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить частково скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та відмовити в позові, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, що Охтирською об’єднаною державною фінансовою інспекцією на виконання п.2.12 Плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції України на І квартал 2014 року проведена планова ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності Охтирської районної державної лікарні ветеринарної медицини за період з 01.01.2011 р. до 31.03.2014 р., під час якої встановлений ряд порушень фінансової дисципліни, що відображені в акті ревізії від 05.06.2014 р. № 103-21/77.

Позивачем 12.06.2014 р. були подані заперечення на акт перевірки.

На підставі акту ревізії Охтирською об’єднаною Державною фінансовою інспекцією на адресу начальника Охтирської районної державної лікарні ветеринарної медицини направлений лист-вимогу “Про усунення порушень” від 07.07.2014 р. №103-14/1227.

Відповідно до п. 3 листа-вимоги передбачено, що ревізією надання Охтирською РДЛВМ адміністративних послуг встановлене порушення вимог ч.32 ст.4 Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”, ч.4 ст.29 Бюджетного кодексу України, у зв'язку з чим за період з 24.06.2011 р. до 31.12.2011 р. до спеціального фонду Державного бюджету України не були перераховані кошти в загальній сумі 57501грн.99коп., які були отримані за надані адміністративні послуги. В результаті спеціальному фонду Державного бюджету України завдана матеріальна шкода (збитків) на відповідну суму. Враховуючи те, що станом на момент завершення ревізії порушення не усунуто в загальній сумі 57501грн.99коп: відобразити в обліку заборгованість перед бюджетом та перерахувати кошти в сумі 57501грн.99коп., які отримані за надання адміністративних послуг на код доходів 22012500. В подальшому неухильно дотримуватися вимог чинного законодавства із зазначеного питання.

В пункті 4 листа-вимоги вказано, що ревізію наявності фактів неперерахування необхідної частки отриманих власних надходжень до бюджету встановлено, що Охтирською РДЛВМ протягом 2011-2013 років в недотримання вимог п. 2.1 Порядку акумулювання, перерозподілу та використання коштів спеціального фонду за надання платних послуг бюджетними установами, що входять до сфери управління Державного комітету ветеринарної медицини України, затвердженого наказом Державного комітету ветеринарної медицини України від 10.11.2010р. №487, п.11.5 Порядку обслуговування державного бюджету за видатками та операціями з надання та повернення кредитів, наданих за рахунок коштів державного бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2011р. №1223 та п.1 абз.4 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002р. №228, зайво перераховано до Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України, тобто проведені видатки із спеціального фонду кошторису на цілі, не пов'язані з діяльністю установи, в загальній сумі 23310грн.48коп.

Враховуючи, що станом на момент завершення ревізії порушення не усунуті в загальній сумі 23310грн.48коп.: звернутися до Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України з проханням повернення зайво перерахованих коштів в сумі 23310грн.48коп. У випадку неперерахування шкоду в сумі 23310грн.48коп. відшкодувати за рахунок осіб, винних у зайвому перерахуванні коштів у порядку та розмірах, встановлених ст.130, ст.133, ст.136 Кодексу законів про працю України. В подальшому неухильно дотримуватися вимог чинного законодавства із зазначеного питання.

Згідно з пунктом 5 листа-вимоги ревізією забезпечення цільового використання бюджетних коштів встановлено, що в недотримання п.43 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року №228, ч.6 ст.78, ч.1 ст.48 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 року №2456-ІV Охтирською РДЛВМ при оплаті робіт по розкладці вакцини проти сказу диких м'ясоїдних тварин з використанням повітряних суден на території мисливських угідь в 2011-2012 роках на загальну суму 81418грн.33коп. витрачені кошти на цілі, що не відповідають напрямам використання бюджетних коштів, визначених у паспорті бюджетної програми за КПКВК 2802030, що призвело до нецільового використання коштів в травні, грудні 2011 року та в червні 2012 року в загальній сумі 81418грн.33коп.

Враховуючи, що станом на момент завершення ревізії порушення не усунуто в сумі 81418грн.33коп.: прийняти до відома факт застосування фінансових санкцій у вигляді зменшення бюджетних асигнувань.

Не погодившись з пунктами 3,4 та 5 листа-вимоги, позивач для захисту своїх прав звернувся до суду з адміністративним позовом.

Частково задовольняючи позовні вимоги суди першої і апеляційної інстанцій виходили з того, що оскільки Охтирська районна державна лікарня ветеринарної медицини є бюджетною установою, то відкриття окремих рахунків для зарахування до спеціального фонду державного бюджету плати за надані адміністративні послуги не передбачено, а тому п.3 вимоги є неправомірним. Щодо п.4 вимоги, то суди зазначили, що лікарнею правомірно у межах перевищення фактичних надходжень над запланованими здійснено акумулювання коштів до Державного комітету ветеринарної медицини України, а тому п.п. 3, 4 вимоги є незаконними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов’язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов’язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб’єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб’єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Згідно з пунктом 7 статті 10 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” органу державного фінансового контролю надається право пред’являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Відповідно до п.1 Положення про Державну фінансову інспекцію України (затверджене Указом Президента України від 23 квітня 2011 року №499/2011) Державна фінансова інспекція України (Держфінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Згідно пп.4 п.4 Положення Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Відповідно до п.6 Порядку Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред’являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов’язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об’єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Крім того, згідно пп.4 п.4 Положення Держфінінспекція, зокрема, звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надана можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред’являти обов’язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об’єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов’язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об’єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Виходячи з наведеного у органу державного фінансового контролю наявне право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов’язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

У порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов’язки для позивача.

У справі, що розглядається, Інспекція пред’явила вимоги, які вказують на виявлені збитки, їхній розмір.

Зважаючи на те, що збитки відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не адміністративний позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 15 квітня та 13 травня 2014 року (№№ 21-40а14, 89а14 відповідно).

Враховуючи викладене колегія суддів вважає необґрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційних скарг дають підстави для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст.229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій повно і правильно встановлені обставини справи, але при прийнятті рішень порушили норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних рішень, які підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Сумській області задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову Охтирської районної державної лікарні ветеринарної медицини до Державної фінансової інспекції в Сумській області, Охтирської об’єднаної державної фінансової інспекції про визнання протиправними та скасування п.3, п.4, п.5 вимоги Охтирської об’єднаної Державної фінансової інспекції від 07.07.2014 р. №103-14/1227 відмовити.

Постанова набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: