ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"14" червня 2016 р. м. Київ К/800/43415/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Ситникова О.Ф., (суддя-доповідач),
Іваненко Я.Л.,
Швеця В.В.,
розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, третя особа - Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Київській області про визнання протиправними дій, скасування наказу за касаційною скаргою Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2015 року, -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_4 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позов до ГУМВС України в Київській області про визнання протиправним та скасування наказу від 27.05.2015 №1054 у частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення майора міліції ОСОБА_4 з посади начальника відділення ДАІ з обслуговування Яготинського району ГУМВС України в Київській області.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2015 року адміністративний позов задоволено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2015 року залишено без змін постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2015 року.
Не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2015 року та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2015 року, Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області звернулось до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, суд, в межах ст. 220 КАС України, прийшов до висновку про задоволення касаційної скарги, на підставі наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлені наступні обставини.
ОСОБА_4 проходив службу на посаді начальника відділення ДАІ з обслуговування Яготинського району (наказ від 23.06.2014 №526 о/с), наказом від 28.02.2015 №115 о/с йому присвоєно звання майора міліції.
Пунктом 1 наказу ГУ МВС України в Київській області від 27.05.2015 № 1054 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Головного управління» за порушення службової дисципліни, яке виразилось у порушенні статті 7 «Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України», а саме невиконанні вимог наказів МВС України від 13.04.2012 №318 та Головного управління від 30.04.2015 №893 у частині незабезпечення складання заліків та неналежної організації проведення занять у системі службової підготовки із підлеглими працівниками, позивача наказано звільнити з посади.
Копію наказу позивач отримав 28.05.2015року.
Суть спірних правовідносин полягає у правомірності прийняття п. 1 наказу ГУ МВС України в Київській області від 27.05.2015 № 1054 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Головного управління» в частині звільнення позивача з посади.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції з яким погодився апеляційний адміністративний суд виходили з неправомірності прийняття спірного наказу виходячи з того, що до позивача застосовано занадто сурове дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ. Зазначили, що відповідачем не встановлено попередньої поведінки позивача, його ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації, недотримання вимог «Положення з організації професійної підготовки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України» в частині ведення документації зі службової підготовки з результатами навчання, що згідно зі статтею 14 «Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України» та розділу VIII «Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України», є обов'язковим для встановлення.
Проте, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність оцінки обставин у справі та застосовуючи відповідні норми матеріального права, суд касаційної інстанції не погоджується з такими висновками судів на підставі наступного.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відносини публічної служби з приводу прийняття громадян на службу в органи внутрішніх справ, її проходження та звільнення з неї урегульовані спеціальним законодавством, до якого належать: Закон України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року №565-ХІІ, Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, затверджене Постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 року № 114, Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ, затверджений Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-ІV.
Відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.
Згідно зі статтею 14 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
Статтею 7 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового i начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів i наказів начальників.
Статтею 12 цього статуту визначено види дисциплінарних стягнень, а саме: на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.
Відповідно до п. 10 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої Наказом МВС України від 06.12.91 № 552 при проведенні службового розслідування повному, об'єктивному і всебічному дослідженню підлягають: подія порушення (час, місце, спосіб, інші обставини), наявність вини працівника органів внутрішніх справ у скоєнні порушення, мета та мотиви порушення, обставини, які впливають на ступінь і характер відповідальності порушника як ті, що пом'якшують чи обтяжують його відповідальність, характеристика особи, яка скоїла порушення (ставлення до служби, поведінка до порушення), причини та умови, що сприяли скоєнню порушення, характер і розмір нанесених порушенням збитків.
Сервисы для юристов