ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2026 року
м. Київ
справа № 560/14965/25
адміністративне провадження № К/990/50627/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Соколова В.М., Уханенка С.А.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №560/14965/25
за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року, прийняту в складі судді Салюка П.І., та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Курка О. П., суддів Ватаманюка Р.В. Боровицького О. А.,
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 20.05.2023 по 10.05.2024, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги для оздоровлення за 2023-2024 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань за 2023 рік, основної щорічної відпустки за 2024 рік - 15 діб, грошової компенсації за невикористані дні основної щорічної відпустки за 2022 рік - 15 діб, за 2023 рік - 45 діб, грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки як учаснику бойових дій за період з 2021-2024 роки - 56 діб та усіх інших одноразових додаткових видів грошового забезпечення, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024.
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 20.05.2023 по 10.05.2024, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги для оздоровлення за 2023-2024 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань за 2023 рік, основної щорічної відпустки за 2024 рік - 15 діб, грошової компенсації за невикористані дні основної щорічної відпустки за 2022 рік - 15 діб, за 2023 рік - 45 діб, грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки як учаснику бойових дій за період з 2021-2024 роки - 56 діб та усіх інших одноразових додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
2. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 вересня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, у зв`язку з пропуском встановленого строку звернення до суду та запропоновано позивачу надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформлену відповідно до вимог статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України та докази на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами, або обґрунтування, за яких позивач уважає, що строк звернення до суду з позовними вимогами не пропущено.
3. На виконання вказаної ухвали позивач подав до суду заяву, в якій вказує, що він проходив військову службу до 08.04.2024. Під час звільнення йому виплатили грошове забезпечення з урахуванням фіксованої величини відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №481 від 12.05.2-23. Так, 14.03.2025 Київський окружний адміністративний суд у справі №320/29450/24 визнав пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України №481 від 12.05.2023 нечинним і протиправним; 18.06.2025 Шостий апеляційний адміністративний суд залишив вказане судове рішення без змін. Отже, лише після набрання чинності судовим рішенням у справі №320/29450/24 у позивача з`явилися правові підстави вимагати перерахунок грошового забезпечення, виходячи з прожиткового мінімуму на 01 січня кожного року. Оскільки на момент звільнення позивача, правові підстави для перерахунку грошового забезпечення ще не існували, тому звертаючись до суду із цим позовом після набрання законної сили судовим рішення у справі №320/29450/24, уважає, що він дотримався тримісячного строку звернення до суду. Позивач уважає зазначене судове рішення нововиявленою обставиною, яка є підставою для звернення з позовом до суду.
4. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року, визнано неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом, зазначені у заяві від 01 жовтня 2025 року. Адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії повернуто позивачеві.
5. Вказані судові рішення мотивовані тим, що позивач пропустив тримісячний строк звернення до суду, встановлений статтею 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) та не навів поважних причин його пропуску. Суди виходили з того, що наведені позивачем доводи щодо наявності нововиявлених обставин у вигляді набрання законної сили рішенням апеляційного суду від 18.06.2025 не свідчать про поважність причин пропуску встановленого законом строку звернення до суду, тому об`єктивних перешкод для реалізації свого права на судовий захист у межах встановленого строку у позивача не було.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись із ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року та постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
7. Підставою для оскарження судових рішень в касаційному порядку позивач зазначає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норми матеріального права, а саме статті 233 Кодексу законів про працю України.
8. У касаційній скарзі позивач зазначає про те, що він не погоджується з позицією судів першої та апеляційній інстанцій стосовно того, що з 10.05.2024 починається відлік тримісячного строку звернення до суду з позовом у даній справі. Так, позивач вказує на те, що позовні вимоги за період з 29 січня 2020 року до 19 липня 2022 року регулюється положеннями статті 233 КЗпП, у редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», яка визначає право особи на звернення до суду із позовом про стягнення належної їй заробітної плати [грошового забезпечення] без обмеження будь-яким строком. Стосовно періоду часу з 19 липня 2022 по 01 липня 2023 року, то відповідно до пункту першого глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП під час дії карантину встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу продовжуються на строк дії такого карантину. Отже, запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП, на строк дії такого карантину.
9. Скаржник посилається на те, що після набрання законної сили судовим рішенням у справі №320/29450/24, яким було скасовано пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України №481 про затвердження розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб у фіксованому розмірі, а саме 18 червня 2025 року, він дізнався про відновлення свого права звернутися до адміністративного суду у зв`язку з порушенням прав з боку суб`єкта владних повноважень.
10. Крім того позивач у касаційній скарзі звертає увагу на невиконанні відповідачем обов`язку, який полягав у повідомленні позивача про всі суми виплаченого грошового забезпечення (його складових), що є підставою для визначення початку перебігу строку звернення до суду з часу коли він дізнався про порушення свого права. Позивач зазначає про те, що саме дата вручення йому зазначеного фінансового документа є подією, з якою має бути пов`язаний початок перебігу строку звернення до суду.
IV. Позиція інших учасників справи
11. Відповідач правом на подання до суду відзиву на касаційну скаргу не скористався.
Сервисы для юристов