ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2026 року
м. Київ
справа № 320/13784/25
адміністративне провадження № К/990/7531/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Блажівської Н.Є.,
суддів: Желтобрюх І.Л., Білоуса О.В.,
за участі:
секретаря судового засідання Калініна О.С.,
представника Відповідача - Познякової О.В.,
розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області
на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року (суддя Войтович І. І.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2026 року (судді: Бужак Н.П., Кобаль М.І., Файдюк В.В.)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БРЕНД ПРОПЕРТІ»
до Головного управління ДПС у Київській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю «БРЕНД ПРОПЕРТІ» (далі також - Позивач, Товариство, ТОВ «БРЕНД ПРОПЕРТІ») звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі також - Відповідач, ГУ ДПС), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17 грудня 2024 року №535060705 про відмову у бюджетному відшкодуванні у розмірі 30 832 890 грн.
Позивач обґрунтовував позовні вимоги зокрема тим, що здійснює імпорт одягу, який був у користуванні (секонд-хенд), його обробку та подальшу реалізацію, у тому числі на умовах експорту. Також Позивач зазначав, що має необхідні основні засоби, управлінський і технічний персонал для здійснення такої діяльності. На підтвердження правомірності формування податкового кредиту та заявленого бюджетного відшкодування Позивач надав до перевірки митні декларації за операціями імпорту товару за березень, травень та вересень 2024 року, а також платіжні доручення, що підтверджують сплату ПДВ при митному оформленні. Позивач наголошував, що митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, є належним первинним документом, який підтверджує право на формування податкового кредиту та засвідчує факт сплати податку, а підставою для виникнення права на бюджетне відшкодування є сплата митних платежів при імпорті товару. Крім того, Позивач зазначав, що Відповідач не заперечував фактичне постачання товару та його використання у господарській діяльності, не ставив під сумнів реальність господарських операцій із комісіонерами та не наводив зауважень до поданих документів. На підтвердження фактичного надання послуг за договорами комісії Позивач посилався на акти приймання-передачі товару з комісії, додатки до договорів комісії, звіти комісіонера та акти надання послуг, які були надані під час перевірки
1.2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Київський окружний адміністративний суд від 21 липня 2025 року суд повністю задовольнив позов ТОВ «БРЕНД ПРОПЕРТІ». Суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 17 грудня 2024 року, яким контролюючий орган відмовив Позивачу у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість у розмірі 30 832 890 грн.
Суд зазначив, що при імпорті товарів саме вантажно-митна декларація підтверджує сплату податку та надає платнику податку право на формування податкового кредиту і бюджетного відшкодування. Суд відхилив доводи контролюючого органу про те, що право на бюджетне відшкодування залежить від завершення договорів комісії або реєстрації комісіонерами податкових накладних щодо наданих послуг, оскільки такі обставини не впливають на факт сплати податку при митному оформленні товару.
Крім того, суд указав, що Позивач фактично ввіз товар на митну територію України, оприбуткував його та реалізував, що підтверджує реальність господарських операцій і здійснення господарської діяльності.
Постановою Шостий апеляційний адміністративний суд від 28 січня 2026 року суд апеляційної інстанції залишив апеляційну скаргу контролюючого органу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції та зазначив, що право на податковий кредит і бюджетне відшкодування прямо залежить від факту сплати податку до бюджету під час митного оформлення товару, що підтверджують вантажно-митні декларації. Суд також підкреслив, що Позивач сформував податковий кредит за рахунок сум податку, сплачених при імпорті товару, а не за рахунок вартості послуг комісіонерів, тому стан розрахунків за договорами комісії не впливає на право Позивача на бюджетне відшкодування.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що такий підхід відповідає усталеній практиці Верховного Суду щодо значення митної декларації як належного та достатнього доказу сплати податку на додану вартість при імпорті товарів.
Сервисы для юристов