ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 квітня 2016 року м. Київ справа П/800/80/16
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маслія В.І.,
Суддів: Голяшкіна О.В., Кравцова О.В., Єрьоміна А.В., Шведа Е.Ю.,
секретаря судового засідання: Зубенко Д.В.
За участю позивача - ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_2, представника відповідача - Карлаша Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у виді попередження,
в с т а н о в и в:
У січні 2016 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1; позивач) звернувся до Вищого адміністративного суду України з позовною заявою до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС України; відповідач), в якій просить визнати незаконним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 3281/дп-15 від 18 листопада 2015 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді попередження.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення ВККС України не в повній мірі з'ясовано всі обставини справи, у зв'язку з чим позивач вважає безпідставним висновок про вчинення ним дисциплінарного проступку.
Зазначає, що мотивуючи оскаржуване рішення, Комісія посилалась на скасування вироку щодо ОСОБА_4 ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 18 березня 2015 року, на підставі чого прийшла до висновку про порушення суддею ОСОБА_11 вимог кримінального процесуального законодавства внаслідок неналежного ставлення до службових обов'язків.
Вказує, що суддя може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 та ч. 2 ст. 83 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» (в редакції 2010 року) лише за умови умисного порушення норм права. Разом з тим, ухвалою апеляційного суду умисного порушення ним норм права під час розгляду провадження стосовно ОСОБА_4 не встановлено, як не встановлено неналежного ставлення до службових обов'язків.
Крім того, позивач зазначає, що Комісія не наділена повноваженнями встановлювати та оцінювати обставини у судових справах, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, перевіряти законність судових рішень.
Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити з підстав, наведених у ньому.
Представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову. В поданих запереченнях та в судовому засіданні зазначив про правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення як такого, що прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши наявні у справі письмові докази, суд дійшов наступного висновку.
Указом Президента України від 17.06.2008 року № 553/2008 «Про призначення суддів» ОСОБА_1 призначено на посаду судді Суворовського районного суду міста Одеси.
Постановою Верховної Ради України від 16.05.2013 року № 249-VII «Про обрання суддів» ОСОБА_1 обрано на посаду судді Суворовського районного суду міста Одеси безстроково.
В січні 2015 року до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України надійшло звернення ОСОБА_5 щодо поведінки судді Суворовського районного суду міста Одеси ОСОБА_1. Скарга обґрунтована порушенням зазначеним суддею норм процесуального права під час розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 Кримінального кодексу України, що полягає у тривалому не призначенні судового розгляду вказаної кримінальної справи, що призводить до незаконного тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4
За результатами засідання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України рішенням від 18 листопада 2015 року № 3281/дп-15 притягнуто до дисциплінарної відповідальності суддю Суворовського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосовано до судді дисциплінарне стягнення у виді попередження.
Підставою для прийняття зазначеного рішення слугували висновки комісії, зроблені за результатами зібраних матеріалів, які свідчили про порушення вказаним суддею вимог кримінального процесуального закону внаслідок неналежного ставлення до службових обов'язків.
Обираючи вид дисциплінарного стягнення стосовно судді, комісія врахувала позитивну характеристику судді, а також те, що раніше суддя до дисциплінарної відповідальності не притягувався.
ОСОБА_1 вважаючи незаконним рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною другою статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Сервисы для юристов