ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 січня 2025 року
м. Київ
справа № 640/4534/20
адміністративне провадження № К/990/41695/24
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛХП Україна» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2024 (суддя - Парненко В.С.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2024 (головуючий суддя - Мєзєнцев Є.І., судді: Карпушова О.В., Файдюк В.В.) у справі №640/4534/20.
установив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛХП Україна» (далі - ТОВ «ЛХП Україна») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області (далі - ГУ ДПС у Київській області) від 18.11.2019 № 000655501, № 000656501, № 000657501, № 000659501, № 000658501.
Справа судами розглядалась неодноразово.
Постановою Верховного Суду від 17.11.2023 рішення судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
За наслідками повторного перегляду, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2024, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2024, позов задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДПС у Київській області звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2024, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2024 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.
В обґрунтування підстав оскарження відповідач посилається на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийнято без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 05.05.2023 у справі №1340/5998/18, від 02.11.2023 у справі №520/9085/18, від 22.09.2022 у справі №826/3895/18, від 10.11.2020 у справі №640/25738/19, від 24.05.2019 у справі №816/4537/14, від 05.05.2020 у справі №826/768/16, від 15.04.2020 у справі №826/13929/17, від 19.11.2019 у справі №826/487/16, від 24.01.2018 у справі №2а-19379/11/2670, від 20.01.2016 у справі №826/11531/14.
У доводах касаційної скарги відповідач посилається на те, що ТОВ «ЛХП Україна» не підтверджено правомірність формування даних податкового обліку за оспорюваними господарськими операціями з огляду на порушення контрагентами позивача податкової дисципліни, відсутність у них необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності, відсутність реального джерела походження товару, недоліки представленої первинної документації, що свідчить про відсутність реального вчинення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та робіт від спірних постачальників та їх подальше використання в господарській діяльності. Також зазначає, що позивачем документально не підтверджено списання матеріалів та сировини на виробництво готової продукції.
У відзиві на касаційну скаргу «ЛХП Україна» зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ГУ ДПС у Київській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ЛХП УКРАЇНА» з питань, що стали предметом заперечення на акт від 22.08.2019 №762/10-36-14-01/39807977 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ЛХП Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.03.2019, валютного законодавства за період з 01.01.2016 по 31.03.2019, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.03.2019».
За результатами проведеної перевірки складено акт від 16.10.2019 №140/10-36-05-01/39807977, в якому, зокрема, контролюючим органом відображено висновки про порушення позивач:
підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пунктів 44.1, 44.2, 44.6 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, частин першої, другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пунктів 5, 6, 7, 10, 11, 12 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрат», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, Порядку заповнення податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 5 834 057,00 грн;
пунктів 44.1, 44.2 статті 44, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 « 3апаси» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 № 246, частини 2 статті 3, статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 9 697 480,00 грн та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за березень 2019 року на 217 587,00 грн.
Обґрунтовуючи свою позицію, податковий орган зазначив, що під час проведення перевірки встановлена відсутність здійснення операцій з постачання контрагентами пиломатеріалів та виявлено діяльність, спрямовану на здійснення операцій з надання податкової вигоди ТОВ «ЛХП Україна» з метою штучного формування витрат, та податкового кредиту з податку на додану вартість. Крім того, відповідач вказав, що винагорода за договорами комісії, укладеними з ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 , становила 8 683 400,00 грн, що економічно недоцільно для позивача, оскільки він мав можливості самостійно закупити сировину для своєї господарської діяльності. Також зазначив, що в ході перевірки ТОВ «ЛХП Україна» документально не підтвердило списання матеріалів та сировини на виробництво готової продукції, в бухгалтерському обліку відсутня кореспонденція рахунків К-т 80 Д-т 23 за 2017 рік на суму 21 816 799,50 грн, за 2018 рік на суму 28 104 150,89 грн, за 1 квартал 2019 року на суму 9 272 536,45 грн. В Єдиному реєстрі податкових накладних за 2017 рік, за 2018 рік, за 1 квартал 2019 року відсутня реєстрація податкових накладних на реалізацію сировини та матеріалів за 2017 рік на суму 21 816 799,50 грн, за 2018 рік на суму 28 104 150,89 грн, за 1 квартал 2019 року на суму 9 272 536,45 грн.
На підставі вказаного акта перевірки, 18.11.2019 податковим органом прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:
№ 000655501, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, на 7 292 571,25 грн, з яких за податковими зобов`язаннями 5 834 057,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 1 458 514,25 грн;
№ 000656501, згідно з яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 772 700,00 грн;
№ 000657501, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 12 121 850,00 грн, з яких за податковим зобов`язаннями 9 697 480,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 2 424 370,00 грн;
№ 000659501, згідно з яким товариству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 1 923 630,00 грн та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 480 907,50 грн;
Сервисы для юристов