Постанова ВАСУ від 14.01.2015 року у справі №800/528/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2015 року м. Київ справа № 800/528/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Борисенко І.В.

суддів Кошіля В.В.

Моторного О.А.

Маринчак Н.Є.

Усенко Є.А.

розглянувши в поряду письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_4

до Президента України Порошенка П.О.

про визнання бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до Вищого адміністративного суду України із позовною заявою (з урахуванням доповнень до неї) до Президента України Порошенка П.О., у відповідності до якої просить:

- визнати бездіяльність Президента України Порошенка П.О., як гаранта по захисту прав і свобод громадян України;

- зобов'язати Президента України Порошенка П.О. дати наказ Генеральному прокурору України провести всебічну і об'єктивну перевірку скарги позивача та дати юридичну оцінку діям правоохоронних органів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, як гарант Конституції України, не виконав своїх обов'язків щодо захисту прав і свобод позивача, а саме - не надав наказу Генеральному прокурору України провести всебічну та об'єктивну перевірку щодо неправомірних дій правоохоронних органів по відношенню до позивача та його підприємства, а також не надав юридичної оцінки неправомірним діям правоохоронних органів, що, в свою чергу, на думку позивача, свідчить про порушення його конституційних прав та бездіяльність відповідача як гаранта захисту прав і свобод громадян України.

Від представника відповідача надійшли письмові заперечення проти позову, в яких він проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки Президент України діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, та скарга позивача була розглянута у визначеному законом порядку.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України.

З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, колегія суддів встановила наступне.

Вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14.06.2011, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 28.09.2011, ОСОБА_4 був засуджений за ч.2 ст.212, ч.2 ст.358, ч.3 ст.358 КК України на підставі ст.70 ч.1 КК України до 4 років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з веденням бухгалтерського та податкового обліку строком на 3 роки, та на підставі ст.ст. 75,76 КК України звільнений від відбування основного покарання - випробуванням, з іспитовим строком 3 роки.

У зв'язку з цим ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою про зняття арешту, накладеного під час досудового слідства на належне йому майно.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29.10.2012 знято арешт, накладений по постанові ст. слідчого СВ ПМ Білоцерківської ОДПІ від 27.04.2009, на майно ОСОБА_4: гумовотехнічні вироби на загальну суму 211 177,64 грн., що зберігаються в ПВТП «Промтехнік»; 59/100 частки будинку АДРЕСА_1; автомобіль НОМЕР_1.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13.09.2013 Білоцерківську ОДПІ було зобов'язано виконати вказану постанову суду від 29.10.2012.

17.07.2013 прокуратурою м. Біла Церква Київської області за заявою ОСОБА_4 було внесено до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення за фактом умисного невиконання службовими особами Білоцерківської ОДПІ судового рішення.

Ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16.05.2014, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 23.05.2014, у задоволенні скарги ОСОБА_4 на постанову ст. слідчого СВ Білоцерківського МВ ГУ МВС України в Київській області від 19.04.2014 про закриття кримінального провадження від 17.07.2013 відмовлено.

29.08.2014 ОСОБА_4 звернувся зі скаргою до Президента України про захист його прав і свобод та просив Президента України дати вказівку (наказ) Генеральному прокурору України провести всебічну і об'єктивну перевірку щодо неправомірних дій правоохоронних органів по відношенню до позивача, а також надати юридичну оцінку відповідним діям правоохоронних органів.