ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"14" січня 2015 р. м. Київ К/800/22679/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Чумаченко Т.А., Сороки М.О., Стрелець Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2013 року у справі за позовом управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці до Державної фінансової інспекції в Одеській області про скасування вимоги, -в с т а н о в и л а:Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці звернулось до суду з позовом до Державної фінансової інспекції в Одеській області про скасування вимоги.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2012 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними та скасовано пункти 2, 5, 6, 8, 9, 10, 14 вимоги щодо усунення виявлених в ході ревізії порушень від 10 лютого 2012 року №15-08-36-17/1327 повністю, а пункт 13 зазначеної вимоги - в частині зобов'язання управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці провести претензійно-позовну роботу з особами, які безпідставно отримали кошти на відрядження в сумі 2950 (дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят) гривень.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2013 року постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2012 року залишено без змін.
Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна фінансова інспекція в Одеській області звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.
Судами встановлено, що на виконання п. 2.16 Плану контрольно-ревізійної роботи Головного контрольно-ревізійного управління України на четвертий квартал 2011 року, п. 1.1.6.1 Плану контрольно-ревізійної роботи апарату КРУ в Одеській області на четвертий квартал 2011 року, на підставі направлень, виданих начальником КРУ в Одеській області від 07 жовтня 2011 року №1279, від 14 листопада 2011 року №1463, від 22 листопада 2011 року №1511 та
від 28 листопада 2011 року №1553, ревізійною групою проведена ревізія фінансово-господарської діяльності управління Міністерства внутрішніх справи України на Одеській залізниці за період
з 01 липня 2009 року по завершений період 2011 року, за результатами якої складений акт
№08-19/1 від 03 січня 2012 року. В ході ревізії було встановлено ряд порушень, які частково в ході перевірки усунуті.
На підставі виявлених під час ревізії порушень відповідачем 10 лютого 2012 року винесена вимога №15-08-36-17/1327, якою, зокрема:
- пунктом 2 зобов'язано позивача провести претензійно-позовну роботу щодо стягнення з осіб, які безпідставно отримали грошове забезпечення, у сумі 212 449, 29 грн. Також провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до державних цільових фондів та повернути зайво сплачені кошти в сумі 74 506,84 гривень, або зарахувати в рахунок майбутніх платежів. В іншому випадку - відшкодувати порушення за рахунок особи, яка допустила зайві грошові виплати;
- пунктом 5 зобов'язано управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці відобразити в обліку дебіторську заборгованість ОСОБА_4, прийняти необхідні заходи щодо стягнення на користь Управління збитків у сумі 84042, 10 гривень, які в подальшому перерахувати до доходів Державного бюджету України;
- пунктом 6 зобов'язано позивача Провести претензійно-позовну роботу щодо стягнення з відповідальних осіб на користь Управління 19 913,81 гривень шкоди;
- пунктом 8 зобов'язано провести претензійно-позовну роботу щодо стягнення з відповідальних осіб на користь Управління 12 536,81 гривень шкоди;
- пунктом 9 зобов'язано управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці відобразити в обліку дебіторську заборгованість ДП «Одеська залізниця» в сумі 4 264 887, 48 гривень та провести претензійно-позовну роботу щодо стягнення збитків у сумі 4 264 887, 48 гривень;
- пунктом 10 зобов'язано провести роботу щодо стягнення з відповідальних осіб на користь Управління 25 440 гривень шкоди;
- пунктом 13 зобов'язано позивача провести претензійно-позовну роботу з особами, які безпідставно отримали кошти на відрядження у сумі 4994, 8 гривень. В іншому випадку - відшкодувати порушення за рахунок особи, яка допустила зайві грошові виплати;
- пунктом 14 зобов'язано відобразити в обліку дебіторську заборгованість ДП «Одеська залізниця» в сумі 136971, 84 гривень та провести з врахуванням вимог діючого законодавства претензійно-позовну роботу щодо стягнення збитків у сумі 136971, 84 гривень.
Вважаючи таку вимогу відповідача в частині пунктів 2, 5, 6, 8, 9, 10, 13 та 14 протиправною, управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці звернулось до суду з цим позовом.
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що дії відповідача при винесенні оскаржуваної вимоги є протиправними та суперечать вимогам чинного законодавства.
З таким висновком судів погодитись не можна з огляду на таке.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Сервисы для юристов