ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"13" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/67095/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Ситникова О.Ф.(суддя-доповідач),
Малиніна В.В.,
Швеця В.В.,
розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Запорізького обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії за касаційною скаргою Запорізького обласного військового комісаріату на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати дії неправомірними та про зобов'язання нарахувати і виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні, яка передбачена частиною другою статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 40 відсотків грошового забезпечення, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2014 року адміністративний позов задоволено.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року залишено без змін постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2014 року.
Запорізький обласний військовий комісаріат не погодився з постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2014 року та ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року і звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційних скарг, матеріали справи, колегія суддів, в межах ст. 220 КАС України, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню на підставі наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлені наступні обставини
Позивач протягом 28 повних календарних років (до 10.01.2014 року включно) проходив військову службу у Збройних Силах СРСР та України, остання посада перед звільненням - провідний інженер 4222 військового представництва Міністерства оборони України.
Наказом першого заступника Міністра оборони України від 24.12.2013 року № 229 позивача звільнено з військової служби у запас за пунктом "в" частини 6 (за віком) статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII.
Наказом начальника 4222 військового представництва від 10.01.2014 року № 5 позивача виключено із списків особового складу 4222 військового представництва та направлено для зарахування на військовий облік до Запорізького ОМВК міста Запоріжжя, календарна вислуга - 28 повних років.
При звільненні позивачу була нарахована і виплачена одноразова грошова допомога, при обчисленні якої відповідач не врахував щомісячну додаткову винагороду у розмірі 40% місячного грошового забезпечення, встановлену Постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889.
Позивач, не погоджуючись з тим, що при обчисленні розміру одноразової грошової допомоги не була врахована винагорода у розмірі 40 відсотків, яка передбачена частиною другою статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII.
Вирішуючи спір суди попередніх інстанцій дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з того, що щомісячна додаткова грошова винагорода, встановлена Постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року N 889, в силу приписів частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року N 2011-XII, входить до складу грошового забезпечення військовослужбовців, та мала бути врахована при виплаті одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік.
Проте, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, доводи касаційної скарги, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції не погоджується з такими висновками.
Відповідно до пунктів 1, 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення військовослужбовців входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з пунктами 3, 4 цієї статті грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення виплачується в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та має забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
За пунктом 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової служби, які звільняються з військової служби, зокрема, у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за умови наявності у військовослужбовця вислуги 10 років і більше.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Постановою № 889 Кабінет Міністрів України встановив щомісячну додаткову грошову винагороду (далі - винагорода) для окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій.
Сервисы для юристов