ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2026 року
м. Київ
справа № 500/3134/25
адміністративне провадження № К/990/11900/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Мацедонської В.Е., Смоковича М.І.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №500/3134/25
за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою адвоката Каверіна Сергія Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року, постановлену у складі головуючого судді Мартиць О.І., та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Носа С.П., суддів: Кухтея Р.В., Шевчук С.М.,
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у застосуванні із 29 січня 2020 року по 13 березня 2024 року, розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2021-2024 роки, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки передбаченої для учасників бойових дій за 2015-2024 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, надбавок та доплат, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби та звільненням з неї;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 із 29 січня 2020 року по 13 березня 2024 року грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2021-2024 роки, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки передбаченої для учасників бойових дій за 2015-2024 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, надбавок та доплат нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби та звільненням з неї, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року та 01 січня 2024 року відповідно.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
2. Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом щодо нарахування та виплати грошового забезпечення за період 19.07.2022 по 13.03.2024, у якій позивачу необхідно вказати причини поважності пропуску цього строку та надати відповідні докази на їх підтвердження.
3. На виконання вимог вказаної ухвали 06.10.2025 представником позивача подано до суду заяву про усунення недоліків, в якій зазначено про те, що у день виключення (13.03.2024) позивача зі списків особового складу та всіх видів забезпечення йому не було письмово доведено про суми, нараховані та виплачені при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати, у зв`язку з чим до відповідача неодноразово було скеровано адвокатські запити. Отримавши документи, якими обґрунтовує позовні вимоги та, відповідно, дізнавшись про порушення своїх прав, позивач з дотриманням тримісячного строку звернувся до суду із цим позовом.
4. Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року, позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду в частині позовних вимог за період з 19 липня 2022 року по 13 березня 2024 року.
5. Залишаючи позов в частині позовних вимог без розгляду, суди першої та апеляційної інстанцій, виходили з того, що позивач пропустив тримісячний строк звернення до суду, встановлений частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) та не навів поважних причин, які зумовили пропуск такого строку.
6. При цьому, судами вказано про те, що відповідачем на виконання вимог ухвали суду першої інстанції про витребування доказів надано заяву, до якої додано грошовий атестат позивача та витяги з наказів щодо призначення на посаду та виключення зі списків особового складу. Також до заяви долучено копію подання ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.03.2023 про призначення пенсії ОСОБА_1 (грошовий атестат від 14.03.2024 вказаний під №4 у списку документів для призначення пенсії, що додаються) та копію поданої особисто позивачем заяви про призначення пенсії до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 19.03.2024. Суди наголосили, що грошовий атестат є обов`язковим документом для призначення пенсії військовослужбовцям та містить інформацію про всі нарахування та виплати, що впливають на розмір пенсії. З заявою про призначення пенсії позивач звертався особисто 19.03.2024. Суди виходили з того, що при вирішенні питання дотримання позивачем строку звернення до суду з позовними вимогами за період з 19.07.2022 по 13.03.2024 слід врахувати наявність можливості ознайомлення з розмірами та складовими нарахованого та виплаченого у спірному періоді грошового забезпечення, зокрема для призначення пенсії, тобто позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів за вказаний період.
7. Суди попередніх інстанції вказували на те, що позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом трьох місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
8. Не погоджуючись із ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року та постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права щодо дотримання позивачем тримісячного строку звернення до суду із позовними вимогами за період з 19.07.2022 по 13.03.2024, адвокат Каверін Сергій Миколайович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
9. На обґрунтування касаційної скарги представник позивача вказує на те, що початок перебігу строку звернення до суду у цій справі з урахуванням частини другої статті 233 КЗпП слід пов`язувати з моментом, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум у спірний період. Натомість у день виключення (13.03.2024) із списків особового складу відповідач всупереч вимогам статті 116 КЗпП не виконав покладений на нього обов`язок щодо розрахунку за всіма видами забезпечення та не доводив ОСОБА_1 письмово про суми, нараховані та виплачені при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати. Це зумовило необхідність неодноразового звертатися з адвокатськими запитами від 29.11.2024, від 07.01.2025.
10. Також касатор вказує на те, що суди попередніх інстанцій не врахували, що в графі 14 (підпис військовослужбовця) грошового атестату від 13.03.2024 відсутній підпис позивача. Це свідчить, що грошовий атестат не був доведений до відома позивача у встановленому порядку, а отже, він не був повідомлений про нараховані та виплачені суми при звільненні, що виключає перебіг тримісячного строку звернення до суду з моменту вручення атестату. Крім того представник позивача зазначає про те, що у грошовому атестаті від 13.03.2024, міститься інформація про нараховане грошове забезпечення лише за період з 01.03.2024 по 13.03.2024. Водночас у частині періоду з 19.07.2022 по 29.02.2024 грошовий атестат не містить інформації про нараховані та виплачені суми грошового забезпечення з розшифровкою їх складових, а отже, не забезпечував позивачу можливості отримати повну, достовірну та зрозумілу інформацію про склад і розмір грошового забезпечення за зазначений період, у зв`язку з чим позивач об`єктивно не міг на підставі цього документа дізнатися про можливе порушення своїх прав.
IV. Позиція інших учасників справи
11. Відповідач правом на подання до суду відзиву на касаційну скаргу не скористався.
Сервисы для юристов