ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2026 року
м. Київ
справа №160/25830/25
адміністративне провадження №К/990/11366/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Мацедонської В.Е., Смоковича М.І.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2026 року, постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Чепурнова Д.В. (доповідач), суддів: Сафронової С.В., Чередниченка В.Є.,
У С Т А Н О В И В :
І. Короткий зміст обставин справи і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
1. У вересні 2025 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - військова частина НОМЕР_1 , відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
2. Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 03 листопада 2025 року позов задовольнив. Визнав протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 в період з 27 лютого 2022 року по 13 серпня 2024 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні, премії, визначивши їх розмір виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01 січня 2021 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01 січня 2024 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно із пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704), з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44 (далі - Порядок №44). Зобов`язав військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 27 лютого 2022 року по 13 серпня 2024 року, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні, премії, визначивши їх розмір виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01 січня 2021 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01 січня 2024 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно із пунктом 4 Постанови №704, з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44. Визнав протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо непідговки та ненаправлення до уповноваженого органу, через який було подано заяву про призначення пенсії за вислугу років, оновлених грошового атестату та довідки на ім`я ОСОБА_1 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Зобов`язав військову частину НОМЕР_1 видати на ім`я ОСОБА_1 оновлених грошового атестату та довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
3. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, 18 лютого 2026 року військова частина НОМЕР_1 подала до Третього апеляційного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
4. Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 23 лютого 2026 року визнав неповажними причини пропуску військовою частиною НОМЕР_1 строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року. Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року залишив без руху та запропонував протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку, вказавши інші поважні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, та надати документ, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному Законом України «Про судовий збір» розмірі.
5. 04 березня 2026 року військова частина НОМЕР_1 подала до Третього апеляційного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» заяву про усунення недоліків.
6. Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 10 березня 2026 року відмовив у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року та у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року.
ІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Військова частина НОМЕР_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2026 року та направити справу для продовження розгляду.
Касаційна скарга мотивована тим, що, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми процесуального права.
Військова частина НОМЕР_1 зазначила про право на доступ до судового перегляду, що апеляційним судом під час оцінки поважності причин пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не враховано усіх обставин та аргументів відповідача. Скаржник указав на воєнний стан в Україні, у зв`язку із введенням якого представники військової частини НОМЕР_1 виконують завдання з відсічі збройної агресії російської федерації проти України, що військова частина НОМЕР_1 являється складовою сектору безпеки та оборони України і весь її особовий склад безперервно здійснює заходи та повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, виконує службово-бойові завдання, пов`язані з захистом суверенітету та територіальної цілісності України. Скаржник звернув увагу на те, що Криворізький, Нікопольський та Синельниківський райони Дніпропетровської області визнано територіями, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, що стало підставою додаткового навантаження на особовий склад військової частини НОМЕР_1 . Виконання службово-бойових завдань відповідача з оборони України у період воєнного стану, а також військові дії - як обставини непереборної сили, стали основною перешкодою у своєчасному поданні апеляційної скарги, а отже, повинні впливати на строки апеляційного оскарження та наявність права на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Більше того, на території Дніпропетровської області у період з 04 листопада 2025 року по 18 лютого 2026 року було оголошено 337 повітряних тривог, які за тривалістю становили 2379,5 годин, що еквівалентно складає 40 діб безперервної небезпеки. У місті Дніпро в цей період було 74 вибухи, внаслідок ворожих атак. Такі обставини змушують представників військової частини НОМЕР_1 постійно спускатись в укриття в засобах індивідуального бронезахисту, а в укритті відсутній мобільний зв`язок і доступ до мережі Інтернет, що робить неможливим користування підсистемою «Електронний суд» і підготовку процесуальних документів у ці періоди. Скаржник послався на численну кількість обстрілів міста Дніпра та області, що представники військової частини НОМЕР_1 , відповідно до покладених на них завдань, постійно працюють на місцях російських ударів, підтримують безпеку та захист і підтримку містян, що об`єкти військової частини також піддавались ракетним і дроновим атакам. Наведені обставини перешкоджають та унеможливлюють своєчасне виконання скаржником процесуальних дій, оформлення і подання процесуальних документів, а тому існують обставини, які не залежать від волевиявлення представників військової частини НОМЕР_1 . На строки підготовки й подання процесуальних документів впливають також періодичні перебої в роботі об`єктів інфраструктури (електропостачання, зв`язок, доступ до мережі Інтернет), зумовлені збройною агресією проти України та ударами по критичній інфраструктурі. Це безпосередньо відображається на функціонуванні інформаційних систем, у тому числі на доступі до підсистеми «Електронний суд» та можливості своєчасного формування, підписання і подання апеляційних скарг та інших процесуальних документів. Особливо у період з 04 листопада 2025 року по 18 лютого 2026 року на території міста Дніпра та області діяли жорсткі графіки погодинних відключень електроенергії, а також застосовувалися графіки аварійних відключень внаслідок ворожих атак на енергетичну інфраструктуру, тим самим були постійні відключення світла, через що був відсутній доступ до засобів електронного зв`язку, мережі Інтернет. Скаржник зазначив про періодичні збої у роботі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та її підсистем й особливу організацію роботи Третього апеляційного адміністративного суду, що наведені обставини не залежали від волі сторони та унеможливили подання процесуальних документів у визначений законодавством строк, а суддям суду апеляційної інстанції неважливо на складнощі, з якими кожного дня стикається військова частина НОМЕР_1 , і завдяки кому вони можуть здійснювати правосуддя у місті Дніпро. До того ж Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 29 вересня 2022 року в справі №500/1912/22 зазначив, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Однак судді Третього апеляційного адміністративного суду не застосували вказані висновки Верховного Суду.
IІІ. Рух справи у суді касаційної інстанції
8. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів: Мацедонської В.Е., Смоковича М.І. ухвалою від 27 квітня 2026 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
9. 28 квітня 2026 року до Верховного Суду від військової частини НОМЕР_1 надійшли додаткові пояснення, у яких вона зазначила про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та умови, які створила країна-агресор у листопаді 2025 року - лютому 2026 року шляхом масованих ракетних атак. Скаржник указав, що систематичні відключення електроенергії, відсутність зв`язку та тривалі повітряні тривоги стали об`єктивним фактором, що паралізували нормальну роботу як державних органів, так і засобів електронної комунікації, що, з метою показати реальний стан справ у місті Дніпро та області, а також на підтвердження обставин, викладених у касаційній скарзі, військовою частиною досліджено низку ухвал Дніпропетровського окружного адміністративного суду, які стосуються продовження строку розгляду справ та у яких суд першої інстанції визнає, що енергетична та безпекова криза є підставою для відступу від процесуальних часових рамок заради забезпечення правосуддя, а тому підхід апеляційного суду в цій справі не лише ігнорує реальний стан справ у прифронтовому регіоні, а й фактично встановлює подвійні стандарти: суд може продовжувати собі строки через форс-мажор, а сторона справи (військова частина, яка виконує завдання у цих же умовах) - ні. Це прямо суперечить принципу рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом (стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)) та нівелює право на доступ до суду (стаття 6 Конвенції).
10. Від ОСОБА_1 відзиву на касаційну скаргу не надійшло.
11. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. від 12 серпня 2026 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами з 13 серпня 2026 року.
ІV. Джерела права й акти їхнього застосування
Сервисы для юристов