ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"13" липня 2016 р. м. Київ К/800/10665/16
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Лосєва А.М.,
Бившевої Л.І.,
Шипуліної Т.М.,
за участю секретаря Титенко М.П.
представників сторін:
позивача Тропіна В.В.,
відповідача не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргуПриватного науково-технічного підприємства «Опора» на постановуДніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2015 рокута ухвалуДніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2016 рокуу справі№804/10054/15за позовомПриватного науково-технічного підприємства «Опора»доДержавної податкової інспекції у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській областіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
В С Т А Н О В И В:
Приватне науково-технічне підприємство «Опора» (далі по тексту - позивач, ПНТП «Опора») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 08 квітня 2015 року №0006391501.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2015 року, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 06 квітня 2016 року, в задоволенні позову відмовлено.
Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2016 року і постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Відповідач в письмових запереченнях на касаційну скаргу просив в її задоволенні відмовити.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 19 березня 2015 року ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 №1238 «Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку» відповідно до пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України було проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ПНТП «Опора» бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів у сумі 185480 грн., відображених у податковій декларації з ПДВ, поданій за відповідний звітний (податковий) період (вх. № 9078793915 від 20 січня 2015 року).
За результатами проведеної перевірки 19 березня 2015 року складено акт №1513/151/30261218.
Згідно висновків вказаного акта позаплановою виїзною документальною перевіркою встановлено порушення пунктів 200.1, 200.2, 200.3, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, наказу Міністерства фінансів України від 23 вересня 2014 року №966 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 жовтня 2014 року за №1267/26044, внаслідок чого ПНТП «Опора» завищено суму бюджетного відшкодування по податковій звітності за грудень 2014 року у сумі 160664,00 грн.
08 квітня 2015 року на підставі висновків вказаного акта відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0006391501, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 160664,00 грн. та нараховано штрафну санкцію у розмірі 40166,00 грн.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування в результаті включення до її складу сум від'ємного значення фактично сплачених отримувачем товарів / послуг постачальникам останніх або до Державного бюджету України у періодах його формування .
Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Згідно з підпунктом 14.1.181. пункту 14.1. статті 14 ПК України податковим кредитом визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.
Відповідно до підпункту «а» пункту 198.1. статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пункт 198.2. названої статті встановлює, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з пунктом 198.3. статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
Сервисы для юристов