ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2026 року
м. Київ
справа № 440/6110/24
касаційне провадження № К/990/21706/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області (далі - Управління) на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 (суддя Головко А.Б.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2025 (головуючий суддя - П`янова Я.В., судді - Жигилій С.П., Присяжнюк О.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «П.РІТЕЙЛ» (далі - Товариство) до Головного управління ДПС у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
У травні 2024 року Товариство звернулося до суду з позовом до Управління, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.02.2024 № 00014510705.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оспорюване податкове повідомлення - рішення прийняте на підставі акту фактичної перевірки, що не містить обставин, на підставі яких було встановлено здійснення Товариством реалізації необлікованого пального. Товариство вказує, що під час фактичної перевірки ним надавалися первинні документи бухгалтерського обліку, які підтверджують облік пального та оприбуткування пального на АЗС, зокрема, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, журнал обліку надходження нафтопродуктів, змінні звіти форми №17-НП, №14-ГС.
Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 22.10.2024, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2025 позов задовольнив частково: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 02.02.2024 № 00014510705 в частині застосування штрафних санкцій у сумі 2395517,15 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що на підтвердження належного обліку пального, відображеного в акті фактичної перевірки від 05.01.2024 № 378/10/36/07/44796056, Товариством були надані оборотно - сальдові відомості по рахунку 2821, копії видаткових накладних на поставку пального, товарно - транспортних накладних, Х-звіту, Z-звіту, змінних звітів АЗС. Способом перевірки наявності неоприбуткованих нафтопродуктів є співставлення даних обліку звітів АЗС за формою №16-НП, №17-НП та даних РРО з фактичними вимірюваннями залишків пального в резервуарах, тобто визначення різниці між кількістю нафтопродуктів, які надійшли на АЗС та кількістю реалізованих нафтопродуктів. Якщо різниця показників є меншою, ніж кількість фактично наявного в резервуарах пального, то має місце реалізація товарів, які не обліковані у встановленому порядку. Згідно даних про рух нафтопродуктів, газу скрапленого на АЗС, АГЗП, який є додатком до акту перевірки, контролюючим органом у графі «залишок нафтопродуктів на початок зміни» проставлені нульові показники, що не відповідає даним РРО, що, в свою чергу, свідчить про те, що обчислення залишків паливно-мастильних матеріалів на належній Товариству АЗС відбулось не у відповідності до Інструкції №281/171/578/155.
Управління, не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Підставою касаційного оскарження судових рішень попередніх інстанцій скаржник визначає пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), яким передбачено право на касаційне оскарження, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, з посиланням у касаційній скарзі на порушення судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права.
В касаційній скарзі скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 07.02.2024 по справі № 280/6422/22, які полягають у наступному: 01 серпня 2020 набрав чинності ЗУ «Про внесення змін до Закону № 265/95-ВР», де ст. 20 Закону № 265/95-ВР викладена у новій редакції, в якій передбачено відповідальність суб`єкта господарювання не лише за реалізацію не облікованих товарів, а і за ненадання документів, які підтверджують облік товарів. Тобто, ненадання під час проведення перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу визначено самостійної підставою для застосування штрафної санкції. При цьому, зазначеним Законом було уведено обов`язок суб`єктів господарювання надавати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи, що підтверджують облік та походження товарних запасів. Зміни до Закону № 265/95-ВР передбачають розширене коло обов`язків суб`єкта господарювання та збільшену кількість підстав, за яких може бути накладено відповідальність.
Також, скаржник вказує, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 27.12.2023 у справі № 280/1998/23, відповідно до яких: Законом України від 20.09.2019 № 128-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (набрав чинності 01.08.2020) уведено обов`язок суб`єктів господарювання надавати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи, що підтверджують облік та походження товарних запасів.
Верховний Суд ухвалою від 03.06.2025 відкрив провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Позивач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 12.05.2026 призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 13.05.2026.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій установлено, що Товариство зареєстроване як юридична особа, основним видом економічної діяльності якої є: 47.30 - Роздрібна торгівля пальним, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
У період з 27.12.2023 по 05.01.2024 Управлінням було проведено фактичну перевірку Товариства за місцем фактичного провадження (здійснення) діяльності, розташування господарських об`єктів (зокрема, АЗС з магазином за адресою: Київська обл., Бориспільський район, с. Проліски, вул. Броварська, 4а), результати якої оформлені актом від 05.01.2024 № 378/10/36/07/44796056, за висновками якого Товариством були порушені вимоги:
- пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що мало вираз у проведенні розрахункової операції без створення у паперовій формі відповідного розрахункового документу встановленої форми та змісту, в якому відсутній обов`язків реквізит, а саме - при продажу 19.12.2023 горілки "Хортиця" о 13:41 год. (чек № 83085) на загальну суму 541,00 грн. відсутнє цифрове значення марки акцизного податку (серія та номер);
- пункту 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яке полягало у незабезпеченні проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування, без зазначення найменування та відповідного коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, що унеможливлює встановлення споживчої якості товару згідно чеків, які додаються: від 19.12.2023 № 74987, від 22.11.2023 № 77466, від 02.11.2023 № 72805;
- пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яке полягало у здійсненні реалізації пального, яке не обліковане у встановленому порядку за місцем здійснення реалізації та зберігання, на загальну суму 2395517,15 грн., оскільки платником не було надано до перевірки документи, що підтверджують облік товарних запасів за місцем реалізації і зберігання на АЗС, а саме: на початок проведення перевірки не надано змінні звіти операторів за формою №17-НП , №14-ГС та журнали надходження пального на АЗС, АГЗП.
На підставі висновків вказаного акту перевірки Управління прийняло податкове повідомлення - рішення від 02.02.2024 № 00014510705, яким на підставі пунктів 1, 7 статті 17, статті 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосувало до Товариства штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 2401428,65 грн.
Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), виходить з такого.
Сервисы для юристов