ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"13" квітня 2016 р. м. Київ К/800/57606/14
Вищий адміністративний суд України у складі: головуючого судді Бухтіярової І.О., суддів Костенка М.І., Приходько І.В.,
за участю секретаря судового засідання Бовкуна В.В.,
представника відповідача Качанка О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області
на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.07.2014 року
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014 року
у справі № 825/2228/14
за позовом приватного підприємства «Юнікс-Прінт» (далі - позивач, ПП «Юнікс-Прінт»)
до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі - відповідач, ДПІ у м. Чернігові)
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ПП «Юнікс-Прінт» звернулось у липні 2014 року до суду з адміністративним позовом до ДПІ у м. Чернігові, у якому просило: визнати протиправними дії ДПІ у м. Чернігові по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки позивача щодо правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за період з 01.08.2012 року по 31.03.2013 року, за результатами якої було складено акт № 187/22/32016184 від 21.06.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Юнікс-Прінт» щодо правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за період з 01.08.2012 року по 31.03.2013 року; визнати протиправними дії ДПІ у м. Чернігові щодо коригування показників податкової звітності позивача в інформаційній базі даних «Податковий блок» та «Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» на підставі висновків, зроблених в акті про неможливість проведення зустрічної звірки № 187/22/32016184 від 21.06.2013 року; зобов'язати ДПІ у м. Чернігові вилучити з інформаційної бази даних «Податковий блок» та «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію, внесену на підставі акту № 187/22/32016184 від 21.06.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Юнікс-Прінт» щодо правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за період з 01.08.2012 року по 31.03.2013 року»; зобов'язати ДПІ у м. Чернігові відновити в інформаційній базі даних «Податковий блок» та «Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» дані податкової звітності ПП «Юнікс-Прінт» шляхом внесення показників, зазначених у податковій декларації з податку на додану вартість за період з 01.08.2012 року по 31.03.2013 року; зобов'язати ДПІ у м. Чернігові подати суду звіт про виконання цієї постанови не пізніше п'яти робочих днів з дня набрання постановою законної сили; встановити ДПІ у м. Чернігові строк у п'ять днів з дня набрання постановою законної сили для подання звіту про виконання постанови; попередити ДПІ у м. Чернігові про можливість застосування заходів, передбачених частиною другою статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.07.2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014 року, адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Вважає, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому засіданні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.
Відповідачем було проведено зустрічну звірку ПП «Юнікс-Прінт», за результатами якої складено акт № 187/22/32016184 від 21.06.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ППТОВ «Юнікс-Прінт» з питань підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.08.2012 року по 31.03.2013 року.
Перевіркою встановлено, що позивачем не підтверджено факту реального здійснення господарських операцій за період з 01.08.2012 року по 31.03.2013 року на суму податку на додану вартість 1 966 399,00 гривень з контрагентами-постачальниками та з контрагентами-покупцями за період з 01.08.2012 року по 31.03.2013 року на суму податку на додану вартість 1 998 075,00 гривень.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги повністю, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що відповідачем не доведено належними та достатніми доказами правомірності своїх дій щодо проведення зустрічної звірки ПП «Юнікс-Прінт», результати якої оформлені актом про неможливість проведення зустрічної звірки № 187/22/32016184 від 21.06.2013 року, а також щодо внесення до інформаційних баз відомостей про результати проведення зустрічних звірок позивача на підставі зазначених актів, у зв'язку з чим вони не можуть бути використані відповідачем при визначенні податкових зобов'язань позивача чи інших, пов'язаних з ним господарською діяльністю, суб'єктів правовідносин.
Колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту. Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; у разі проведення зустрічної звірки; в інших випадках, визначених цим Кодексом. Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі. Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит. Інформація на запит органу державної податкової служби надається Національним банком України, іншими банками безоплатно у порядку і обсягах, встановлених Законом України «Про банки і банківську діяльність». Порядок отримання інформації органами державної податкової служби за їх письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 73.5 ст. 73 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.
Положеннями пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) надано право платникам податків оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).
Сервисы для юристов