Постанова ВАСУ від 13.04.2016 року у справі №818/3369/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" квітня 2016 р. м. Київ К/800/30800/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В.,за участю секретаря судового засідання Бовкуна В.В.,

представника позивача Цуканова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області

на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 27.01.2015 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2015 року

у справі № 818/3369/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Лоранто» (далі - позивач, ТОВ «Лоранто»)

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі - відповідач, ДПІ у м. Сумах)

про визнання бездіяльності протиправною, визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «Лоранто» звернулось у листопаді 2014 року до суду з адміністративним позовом до ДПІ у м. Сумах, у якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просило: визнати протиправною бездіяльність Головного державного ревізора-інспектора відділу перевірок з окремих питань управління податкового аудиту ДПІ у м. Сумах Відібор Світлани Валентинівни у період часу з 04.09.2014 року по 24.09.2014 року щодо неврахування при проведенні перевірки в повній мірі всіх суттєвих обставини фінансово-господарської діяльності ТОВ «Лоранто», первинних документів ТОВ «Лоранто» про фактичний рух паливно-мастильних матеріалів та газу, наявності основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, розрахунків за надані та отримані послуги, що пов'язані з отриманням (купівлею) та продажем нафтопродуктів і газу скрапленого у господарській діяльності ТОВ «Лоранто» з ТОВ «Таліс плюс», ТОВ «Барилит Плюс», ТОВ «Київ Ліквід Петролеум», ТОВ «Праус», ТОВ «ВТФ Авіас» при перевірці дотримання вимог податкового законодавства та іншого законодавства ТОВ «Лоранто» за період з 01.10.2012 року по 01.07.2014 року; визнати протиправними дії ДПІ у м. Сумах, які полягають у формуванні висновків щодо не підтвердження факту реального здійснення фінансово-господарських операцій між ТОВ «Лоранто» та ТОВ «Таліс плюс», ТОВ «Барилит Плюс», ТОВ «Київ Ліквід Петролеум», ТОВ «Праус», ТОВ «ВТФ Авіас» за період з 01.10.2012 року по 01.07.2014 року з купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів та газу; визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у м. Сумах № 3883/22-04/37052410/1378 від 24.09.2014 року.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 27.01.2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2015 року, позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність ДПІ у м. Сумах щодо неврахування всіх первинних документів ТОВ «Лоранто» про фактичний рух товарно-матеріальних цінностей, наявності основних фондів, активів, приміщень, розрахунків з контрагентами ТОВ «Лоранто» з ТОВ «Таліс плюс», ТОВ «Барилит Плюс», ТОВ «Київ Ліквід Петролеум», ТОВ «Праус», ТОВ «ВТФ Авіас» при здійсненні перевірки дотримання вимог податкового та іншого законодавства ТОВ «Лоранто» за період з 01.10.2012 року по 01.07.2014 року та визнано протиправними дії ДПІ у м. Сумах щодо формування висновків в акті за результатами цієї перевірки по фінансово-господарським операціям ТОВ «Лоранто» з цими контрагентами. В задоволенні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення ДПІ у м. Сумах № 3883/22-04/37052410/1378 від 24.09.2014 року відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та скасувати рішення суду апеляційної інстанції, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушення норм матеріального та процесуального права.

Позивач у своїх запереченнях на касаційну скаргу просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому засіданні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги в її межах, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Враховуючи те, що касатор-відповідач оскаржує судові рішення в частині задоволення позовних вимог, позивачем дані рішення не оскаржені, касаційна інстанція не знаходить необхідності аналізувати решту судових рішень, перевіряючи її законність та обґрунтованість.

Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення ДПІ у м. Сумах № 3883/22-04/37052410/1378 від 24.09.2014 року не є предметом касаційного перегляду.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Сумській області проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 320014200000000102, внесеному до ЄРДР 01.08.2014 року про вчинення службовими особами ТОВ «Оксаліт», ТОВ «Лоранто» і ТОВ «Екфіла» кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

У період з 04.09.2014 року по 17.09.2014 року, на підставі постанови органу досудового слідства від 11.08.2014 року, наказів ДПІ у м. Суми № 1728 від 04.09.2014 року та № 1760 від 10.09.2014 року, направлень від 04.09.2014 року № 1828 та від 05.09.2014 року № 1837, № 1840 посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Лоранто» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2012 року по 01.08.2014 року, за результатами якої складено акт від 24.09.2014 року № 3883/2204/37052410/1378, яким зафіксовано встановлені перевіркою порушення позивачем вимог, зокрема: п. 135.1, п. 135.2 ст. 135, п. 137.1 ст. 137, пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 138.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 4 321 746,00 гривень; п.185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, ст. 188, п. 198.2 п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.4 ст. 201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 2 942 599,00 гривень, зменшено від'ємне значення - 740 538,00 гривень.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що відповідачем при проведенні перевірки не виконано обов'язку дослідження первинних документів платника податку, які підтверджують правомірність формування показників податкової звітності за результатами господарської діяльності підприємства, чим допущено бездіяльність, наслідком якої стало формування в акті перевірки висновків щодо не підтвердження факту реального здійснення господарських операцій із платниками податків за перевіряємий період.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючий орган має право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п. 61.1 ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.