ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2026 року
м. Київ
справа № 826/15279/16
адміністративне провадження № К/9901/69005/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів -Бившевої Л.І., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Державної адміністрації залізничного транспорту України
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.07.2018 (суддя: Катющенко В.П.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2018 (судді: Коротких А.Ю., Ганечко О.М., Сорочко Є.О.)
у справі № 826/15279/16
за позовом Державної адміністрації залізничного транспорту України
до Офісу великих платників податків ДФС
про визнання протиправними та скасування рішень, -
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2018 року Державна адміністрація залізничного транспорту України (далі - позивач, ДАЗТ України) звернулася до суду з позовом до Офісу великих платників податків ДФС (далі - відповідач, ОВПП ДФС, податковий/контролюючий орган), в якому просила визнати протиправними та скасувати:
1) податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 09.08.2016 № 0001541401 про збільшення суми грошового зобов`язаннями з податку на прибуток на 3522204,00 грн, у тому числі: 3513440,00 грн - за податковими зобов`язаннями та 9764,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями;
2) податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 09.08.2016 № 0001581401 про збільшення суми грошового зобов`язаннями з податку на додану вартість на 1201400,00 грн, у тому числі: 961120,00 грн - за податковими зобов`язаннями та 240280,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями;
3) податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 09.08.2016 № 0001681401 про збільшення суми грошового зобов`язаннями з податку на доходи фізичних осіб на 1532351,19 грн, у тому числі: 761990,42 грн - за податковими зобов`язаннями, 554400,83 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями та 215959,94 грн - пеня;
4) податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 09.08.2016 № 0001671401 про збільшення суми грошового зобов`язаннями по військовому збору на 88035,09 грн, у тому числі: 44231,84 грн - за податковим зобов`язанням, 30657,72 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями та 13145,53 грн - пеня;
5) рішення Офісу великих платників податків ДФС від 09.08.2016 № 0001501401 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким визначено суму штрафу в розмірі 90745,84 грн та нараховано пеню в сумі 24842,83 грн;
6) рішення Офісу великих платників податків ДФС від 09.08.2016 № 0001701401 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким визначено суму штрафу в розмірі 295528,04 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач наголосив на протиправності оскаржуваних рішень, з огляду на те, що у листопаді 2015 року позивачем здійснено списання фінансових інвестицій на суму 19302131,00 грн, оскільки вони не відповідають критеріям визнання фінансових інвестицій. Вказав, що фінансові інвестиції було здійснено у минулих роках, тому їх списання необхідно було провести за дебетом рахунку 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)». Враховуючи, що у бухгалтерському обліку і фінансовій звітності Головного управління справами Укрзалізниці відсутній залишок нерозподіленого прибутку (непокритого збитку), з метою недопущення завищення витрат на утримання апарату Укрзалізниці, списання фінансових інвестицій було здійснено за рахунок Цільового фонду (Д-т 484 та К-т 14). Стверджує, що при списанні фінансових інвестицій на суму 19302131,00 грн в дебет субрахунку 949 зазначена сума збільшила б інші операційні витрати і одночасно збільшила б інший операційний дохід і на фінансовий результат до оподаткування ця операція не вплинула би.
Враховуючи зазначене, фінансові інвестиції було списано за рахунок цільового фонду, а не на інші операційні витрати та внесені відповідні зміни до Кошторису витрат на утримання Державної адміністрації залізничного транспорту України на 2015 рік.
Також позивач зазначив, що у даному випадку заниження доходів та додаткової сплати податку на прибуток не виникло. Не погоджується позивач і з висновками акта перевірки в частині заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість по послугам, отриманим від нерезидента на загальну суму 938952,00 грн, з огляду на те, що втрати державного бюджету з податку на додану вартість відсутні. Зазначає, що не відповідає дійсним обставинам висновок контролюючого органу про те, що позивач за свої кошти без обмежень придбавав путівки та видавав їх своїм працівникам безоплатно. Позивач зазначив, що ним відповідно до умов колективного договору перераховувались кошти Первинній профспілковій організації на проведення оздоровчої роботи, відповідно не включення таких коштів до фонду оплати праці та неутримання з них податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску є правомірним. Також вважає безпідставним висновок відповідача про заниження фонду оплати праці на вартість квитків на залізничний транспорт працівників, оскільки така оплата не є заробітною платою і не повинна включатись до бази нарахування єдиного соціального внеску.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.07.2018, залишеним без змін, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2018, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що станом на 01.01.2015 у позивача на рахунку 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» субрахунок 141 «Інвестиції пов`язаними сторонами за методом обліку в капіталі» рахувалась фінансова інвестиція в сумі 19302130,87 грн, яка була списана останнім по дебету рахунку 48 «Цільове фінансування». Натомість правилами бухгалтерського обліку не передбачено списання фінансових інвестицій за рахунок цільового фонду, а також зважаючи на ненадання позивачем доказів на підтвердження своїх доводів, що викладені у позовній заяві зазначене свідчить про правомірність податкового повідомлення-рішення від 09.08.2016 № 0001541401.
Сервисы для юристов