ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2026 року
м. Київ
справа № 809/174/18
адміністративне провадження № К/9901/53611/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Бившевої Л.І., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.03.2018 (суддя: Лучко О.О.)
та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2018 (судді: Шавель Р.М., Улицький В.З., Костів М.В.)
у справі № 809/174/18
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області
про визнання незаконними дій, та зобов`язання вчинити певні дії щодо перерахунку донарахованих зобов`язань зі сплати ПДФО та врахованих штрафних санкцій і пені,-
В С Т А Н О В И В:
У січні 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (далі - відповідач, ГУ ДПС в Івано-Франківській області, податковий/контролюючий орган), в якому просила суд:
1) визнати незаконною відмову Головного управління ДФС в Івано-Франківській області у здійсненні перерахунку донарахованих ОСОБА_1 зобов`язань зі сплати податку на доходи фізичних осіб та нарахованих штрафних санкцій і пені, з урахуванням повернутого нею авансу в сумі 289600 грн. згідно поданої уточнюючої податкової декларації про майновий стан і доходи від 07.12.2017;
2) зобов`язати відповідача здійснити перерахунок донарахованих ОСОБА_1 зобов`язань зі сплати ПДФО та нарахованих штрафних санкцій і пені, з урахуванням повернутого нею авансу в сумі 289600 грн. згідно поданої уточнюючої податкової декларації про майновий стан і доходи від 07.12.2017 (т. 1 а.с. 4-12).
В обґрунтування позовних вимог позивач наголосила на протиправній відмові у здійсненні перерахунку зобов`язань зі сплати ПДФО, оскільки Калуською ОДПІ було неправомірно зараховано до загального оподатковуваного доходу позивача поворотну фінансову допомогу в розмірі 323022,00 грн., що була надана ТОВ «Захід-Логістік» позивачу на підставі договору про надання безпроцентної фінансової допомоги на поворотній основі.
За переконанням позивача, на час проведення перевірки. у неї існував борг перед ТОВ «Захід-Логістік» у розмірі 289600,00 грн., а тому сума боргу є авансом, що отриманий позивачем згідно договору №100315 на здійснення транспортно-експедиційного обслуговування. Оскільки 30.12.2016 зазначений договір було припинено сторонами шляхом його розірвання, позивач повернула аванс в розмірі 289600,00 грн. на рахунок ТОВ «Захід-Логістік», так як на вказану суму авансу транспортно-експедиційні послуги впродовж 2016 року не надавались.
Додала, що з 01.01.2017 по день припинення підприємницької діяльності (22.03.2017) 07.12.2017 позивач подала до податкового органу уточнюючу декларацію за 2016 рік, де вказала на яку суму податку підлягає зменшенню її заборгованість по донарахованому зобов`язанню зі сплати податку на доходи фізичних осіб, однак відповідач відмовив у проведенні перерахунку заборгованості позивача з тих підстав, що зменшення нарахованих фізичній особі-підприємцю податкових зобов`язань не здійснюється, оскільки це не передбачено затвердженою формою звітності. Вважає, що така відмова відповідача є протиправною, оскільки відбувається подвійне стягнення коштів з позивача та порушує її право мирно володіти майном.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.03.2018 (т. 1 а.с. 162-168)., залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2018 (т. 1 а.с. 208-212) у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з мотивами якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили з наявного у позивача податкового боргу, який виник у 2015 році на підставі узгоджених грошових зобов`язань з ПДФО, донарахованих ОСОБА_1 податковим повідомленням-рішенням № 0006751302 від 28.12.2016, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем ПДФО, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на 99786 грн. 50 коп., з яких 79829 грн. 20 коп. - основний платіж, 19957 грн. 30 коп. - штрафні (фінансові) санкції. Вказане рішення було оскаржено позивачем до суду, за результатами якого постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.02.2017 (адміністративна справа №809/34/17), залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2017, у задоволенні позову відмовлено.
Суди попередніх інстанцій також зазначили, що оскільки позивачем було подано уточнюючі податкові декларації про майновий стан і доходи ОСОБА_1 за 2016 рік, а податкові зобов`язання позивача стосувалися податкового періоду - 2015 року, відповідач відповідно до наведених вище норм ПК України не був зобов`язаний проводити позапланову перевірку позивача та зменшувати її податкові зобов`язання по податку з доходів фізичних осіб.
Більш того, суди також зазначили, що оскільки грошові зобов`язання стали узгодженими і набрали статусу податкового боргу, 13.09.2017 відповідач сформував та направив позивачу податкову вимогу за № 15650-17, якою ОСОБА_1 повідомлено про суму податкового боргу за узгодженими грошовими зобов`язаннями у розмірі 121969,17 грн., у тому числі податок на доходи фізичних осіб у розмірі 78036, 14 грн, штрафні санкції у розмірі 19957,30 грн. та пеня 23961, 88 грн. (т. 1 а.с. 63).
Крім іншого суди зазначили, що позивач та її представник пояснили, що вважають заборгованість перед ТОВ «Захід-Логістік» у розмірі 289600,00 грн. авансом, отриманим позивачем відповідно до договору №100315 на здійснення транспортно-експедиційного обслуговування, а тому повернення коштів у розмірі 289600 грн. на підставі розірвання 30.12.2016 договору №100315 на здійснення транспортного-експедиційного обслуговування та відображення такого повернення коштів в уточнюючих податкових деклараціях про майновий стан і доходи за 2016 рік, мало би призвести до коригування податкових зобов`язань ОСОБА_1. по податку з доходів фізичних осіб.
Однак, з даного приводу суди попередніх інстанцій зазначили, що коригування податкових зобов`язань позивача можливе за умови внесення нею уточнюючої декларації за 2015 рік, тобто період, за який проводилась перевірка і за який податковим органом донараховано грошові зобов`язання позивачу.
Сервисы для юристов