ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"13" лютого 2014 р. м. Київ К/800/14696/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Черпака Ю.К. (судді-доповідача), Головчук С.В., Ліпського Д.В.,розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_4 до Херсонського обласного військового комісаріату про зобов'язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою Херсонського обласного військового комісаріату на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2013 року,
встановив:
У жовтні 2011 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Херсонського обласного військового комісаріату про зобов'язання зарахувати час навчання у Московському суворовському військовому училищі з 13.08.1991 р. по 12.06.1993 р. у загальний строк військової служби і в строк безперервної служби та встановити початком проходження військової служби 13.08.1991 р. із внесенням змін у відповідні документи.
Позов обґрунтував тим, що відповідач відмовляє йому у зарахуванні до загального строку військової служби часу навчання у Московському суворовському військовому училищі з 13.08.1991 р. по 12.06.1993 р., що є порушенням статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" в редакції від 25.03.1992 р.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2013 року, позов задоволено повністю.
У касаційній скарзі Херсонський обласний військовий комісаріат, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Судами встановлено, що ОСОБА_4 з 13.08.1991 р. по 12.06.1993 р. навчався у Московському суворовському військовому училищі. На військову службу позивача призвано 27.06.1993 р. Херсонським міським військовим комісаріатом. Із серпня 1993 року позивач навчався в Одеському вищому воєнному об'єднаному училищі та Одеському інституті Сухопутних військ і в подальшому проходив військову службу в Збройних Силах України. З 29.03.2008 р. по теперішній час проходить військову службу на посаді військового комісара Білозерського районного військового комісаріату Херсонської області.
31.08.2011 р. ОСОБА_4 звернувся до військового комісара Херсонського обласного військового комісаріату із заявою про зарахування періоду навчання у Московському суворовському військовому училищі до загального строку військової служби, на що 14.09.2011 р. отримав письмову відмову.
На час вступу позивача у військове училище було чинним Положення про суворовські, нахімовське військово-морське і військово-музичне училища, затверджене наказом Міністра оборони СРСР від 09.07.1981 р. № 150, відповідно до якого період навчання не підлягав зарахуванню у строк дійсної військової служби.
12.05.1992 р. введено в дію Закон України від 25.03.1992 р. № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу". Згідно зі статтею 24 цього Закону початком перебування на військовій службі вважався, зокрема, день прибуття на навчання до військово-навчального закладу (військового ліцею), вказаний у приписі, виданому військовим комісаріатом, - для допризовників, призовників і військовозобов'язаних.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" в редакції від 25.03.1992 р. одним із видів військової служби визначена військова служба за контрактом курсантів (слухачів) військово-навчальних закладів і студентів військових кафедр (факультетів військової підготовки, відділень військової підготовки) вищих цивільних навчальних закладів.
Статтею 15 цього Закону встановлено вік призову на строкову військову службу - з 18 років.
Водночас частиною першою статті 20 цього Закону, яка регулювала порядок прийняття на військову службу за контрактом, передбачалось, що на військову службу курсантів військово-навчальних закладів у добровільному порядку приймаються особи, які відповідають вимогам військової служби, зокрема громадяни віком від 17 до 21 року, в тому числі ті, котрі досягли 17-річного віку в рік зарахування на навчання, а також військовослужбовці та військовозобов'язані віком від 18 до 23 років, які не мають військових звань офіцерського складу і виявили бажання вчитися у військово-навчальних закладах.
Судами не встановлено, що ОСОБА_4 навчався у Московському суворовському військовому училищі за контрактом.
В новій редакції Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 18.06.1999 р., яка набрала чинності 31.07.1999 р. і з відповідними змінами діє на даний час, стаття 24 вже не пов'язує початок перебування на військовій службі з днем прибуття на навчання до військово-навчального закладу (військового ліцею). Зазначена норма Закону передбачає, що початком проходження військової служби є: день відправлення у військову частину з районного (міського) військового комісаріату - для громадян, призваних на строкову військову службу; день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом; день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних..
Частиною першою статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" в первинній редакції і частиною четвертою статті 2 цього Закону в новій редакції визначено виключний перелік видів військової служби, до якого не відноситься навчання без контракту у військово-навчальному закладі і не відноситься навчання не у вищому військовому навчальному закладі.
Таким чином, навчання ОСОБА_4 з 15-річного віку у військовому училищі в розумінні наведених норм Закону як в редакції від 25.03.1992 р., так і в редакції від 18.06.1999 р., не є військовою службою.
У зв'язку з цим суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про зарахування періоду навчання позивача з 13.08.1991 р. по 12.06.1993 р. у загальний строк військової служби.
Виходячи з положень статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову повністю.
Керуючись статтями 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
Сервисы для юристов