ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"13" січня 2014 р. м. Київ К/9991/9410/11
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Пилипчук Н.Г.
Цвіркуна Ю.І.
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва
на постанову Господарського суду Миколаївської області від 14.04.2009 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2011
у справі №6/97/09
за позовом Підприємства комунальної власності «Фармація»
до 1) Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва, 2) Державної податкової інспекції у Березанському районі Миколаївської області
про визнання неправомірними дій та скасування податкового повідомлення-рішення,-
ВСТАНОВИВ:
Постановою Господарського суду Миколаївської області від 14.04.2009, з врахуванням змін внесених ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2011, позов задоволено частково. Скасовано рішення ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 25.11.2008 №0023672350. У задоволенні решти позовних вимог, щодо визнання протиправними дій ДПІ у Березанському районі Миколаївської області по проведенню планової перевірки Березанської центральної районної аптеки №35 відмовлено.
У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача-1, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Підставою для прийняття рішення №0023672350 від 25.11.2008 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій передбачених ст.1 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» в розмірі 42372,45 грн. стали висновки акта перевірки №0091/14/12/23/26300053 від 11.11.2008 про порушення п.2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 №637 (далі - Положення).
Суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи оспорюване рішення податкового органу про застосування штрафних (фінансових) санкцій, обґрунтовував свої висновки неможливістю застосування відповідальності за встановлене порушення на підставі ст.1 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».
Однак, судами попередніх інстанцій не враховано, що згідно з абзацом третім пункту 2.6 Положення у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункової книги оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних розрахункової книги).
Відповідно до статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), пункту 1.2 Положення КОРО - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).
Пунктом 1 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються НБУ, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Таким чином, у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО та відображення на їх підставі готівки у КОРО. Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність (абзац третій пункту 1 Указу № 436/95).
Суди попередніх інстанцій, погодившись з доводами відповідача про порушення позивачем оприбуткування готівкових коштів у розділі 2 книги ОРО, дійшли помилкового висновку, що відповідальність за зазначене порушення встановлена п.3 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
З огляду на викладене, постановлені у справі рішення підлягають скасуванню, прийняттям нової постанови про відмову в позові.
Керуючись ст. ст. 222, 223, 229, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Сервисы для юристов