ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2026 року
м. Київ
справа № 320/14346/23
адміністративне провадження № К/990/55376/25
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Васильєвої І.А., Яковенка М.М.
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центрнафтогазпостач» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Центрнафтогазпостач» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Грибан І.О., суддів: Беспалов О.О., Ключкович В.Ю.)
УСТАНОВИВ;
І. Суть спору
1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Центрнафтогазпостач» (далі - позивач, товариство) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач, податковий орган), у якому просить визнати протиправним та скасувати частково податкове повідомлення-рішення від 01.02.2023 № 00086472304 та від 19.04.2023 №00272510702.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги Товариство зазначило, що податковий орган не врахував короткостроковий характер позики як у 2018 році, так і на кожну наступну дату затвердження фінансової звітності; відповідач застосував нічим необґрунтовану ставку для здійснення розрахунку дисконтування, не врахував сплату позивачем ринкового відсотку за користування позикою, який змінювався відповідно до ситуації на ринку; крім того, ГУ ДПС використало в двох акта перевірки (попередньому та поточному) різну методологію розрахунку дисконту, чим засвідчив наявну нечіткість законодавства з питань методології здійснення дисконтування. На переконання позивача, він діяв добросовісно, використовуючи ринкову ставку, що нівелювало будь-яку різницю між теперішньою і майбутньою вартістю позики.
2.1.Також позивач указував, що податковий орган дійшов помилкового висновку про порушення ТОВ «Центрнафтогазпостач» як податковим агентом законодавства щодо утримання податку на прибуток іноземних юридичних осіб, оскільки не врахував ті обставини, що нерезидент (Albermarle Trading Limited) не має постійного представництва в Україні, оскільки: пов`язаність окремих осіб, в тому числі спільними бізнес-інтересами, не є ознакою постійного представництва та не суперечить законодавству; відсутнє системне виконання представниками нерезидента повноважень в Україні в межах основної комерційної діяльності нерезидента; довірена особа компанії «Albermarle Trading Limited» С.Притика поставив підпис на договорі позики, однак це не робить такий договір укладеним в силу приписів норми абз.2 ч.1 ст.1046 Цивільного кодексу України; інша довірена особа О.Дяченко, діючи як самостійний і незалежний суб`єкт та маючи повноваження не виключно від нерезидента, підписала договори купівлі-продажу житлової нерухомості, що не була комерційною нерухомістю та потребувала ремонту навіть для теоретичного комфортного перебування у ній людей; нерухомість в Україні не використовується згаданим нерезидентом для здійснення будь-якої діяльності, а розглядалася ним виключно як разова інвестиція; широкі повноваження представників компанії не обмежуються територією України; також Albermarle Trading Limited є резидентом Королівства Великобританії та водночас й бенефіціарним власником отриманих від ТОВ «Центрнафтогазпостач» за позикою відсотків, що за умовами п. 1 ст. 11 Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна є достатньою підставою для застосування 0% для оподаткування доходів нерезидента в Україні податком з прибутку такого нерезидента. Більш того в розумінні норм ПК України ТОВ «Центрнафтогазпостач» у спірній ситуацій набув би статусу податкового агента нерезидента та був зобов`язаний утримувати податок з прибутку нерезидента лише у випадку, якщо у нього немає постійного представництва..
ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю.
3.1. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 01.02.2023 № 00086472304 і від 19.04.2023 № 00272510702. Також було вирішено питання щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору.
4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що у даному випадку стверджуючи про ведення компанією «AlbermarleTradingLimited» на території України основної комерційної діяльності саме через постійне представництво відповідач не вказав на обставини й не підтвердив документально вжиття ним зазначених вище заходів з метою проведення документальної позапланової перевірки такого постійного представництва нерезидента, взяття його на податковий облік й притягнення останнього до відповідальності на підставі п.117.4. ст. 117 ПК України.
4.1. Також суд першої інстанції вказував, що станом на період, що перевірявся, відсутні умови визначення заборгованості як довгострокової, оскільки первісний строк погашення такої заборгованості не був більшим, ніж 12 місяців (оскільки в розумінні приписів абз. 2 ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України договір позики № 10-11/2017 хоча й був підписаний від 10.11.2017, однак укладеним уважається з моменту передачі коштів, тобто з лютого 2018 року), та до затвердження фінансової звітності не існувало угоди про пролонгацію (переоформлення) такої угоди на строк понад 12 місяців. Окрім того, суд урахував, що оскільки національними стандартами (положеннями) бухгалтерського обліку не визначено методологію щодо визначення справедливої та амортизованої вартості фінансових зобов`язань, а також відсутня будь-яка практика такого дисконтування, позивач, як особа, облік якої не базується на міжнародних стандартах фінансової звітності, не зобов`язаний був визначати методологію оцінки фінансових зобов`язань самостійно. У даному випадку, застосовуючи на власний розсуд незатверджену в межах національних положень бухгалтерського обліку методологію дисконтування, контролюючий орган фактично вийшов за межі власних повноважень.
5. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року скасовано рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 19.04.2023 №00272510702 - та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Центрнафтогазпостач» в цій частині відмовити.
5.1. У іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року залишено без змін.
6. Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що що договір позики між ТОВ «Центрнафтогазпостач» та компанією «Albermarle Trading Limited» укладено на строк більше ніж 12 календарних місяців, хоча цей строк не є первісним терміном виконання, оскільки сторони укладали додаткові угоди щодо збільшення строку виконання (здійснювали пролонгацію), який фактично тривав з 10.11.2017 по 30.09.2021 та протягом вказаного періоду з боку позичальника операції на погашення заборгованості за договором позики не здійснювалися .Отже, викладене свідчить про правомірність висновку контролюючого органу щодо заниження ТОВ «Центрнафтогазпостач» податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств у зв`язку із не проведенням дисконтування облікованих в бухгалтерському обліку грошових зобов`язань перед компанією «Albermarle Trading Limited».
ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
7. Товариство не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції подало касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права в частині відмови у задоволенні позовних вимог, просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2026 року у справі №320/14346/23 в частині відмови в задоволенні позовної заяви щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.04.2023 №00272510702 та залишити в силі рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року.
7.1. Як підставу касаційного оскарження відповідач указав пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
7.2. Обґрунтовуючи касаційну скаргу товариство звертає увагу суду, на:
1) неврахування апеляційним судом під час застосування положень НП(С)БО, ст.12-1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 134.1.1 ПКУ в контексті відсутності методології дисконтування - висновків Верховного Суду в постановах від 10.09.2025р. у справі №160/6256/20; від 19.11.2025 у справі №320/6200/23; 06.03.2024 у справі №160/10420/20; від 10.09.2021 у справі №160/6203/20, від 21.06.2022 у справі № 640/16514/19.
2) неврахування апеляційним судом під час застосування положень НП(С)БО 11 та п. 134.1.1 ПКУ в контексті відсутності визначення строку позики - висновків Верховного Суду в постановах від 05.12.2024 у справі №640/20409/21 та від 19.11.2025 у справі №320/6200/23.
Сервисы для юристов