Постанова ВАСУ від 12.05.2026 року у справі №560/5281/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 року

м. Київ

справа №560/5281/25

адміністративне провадження № К/990/9644/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

суддя-доповідач - Стародуб О.П.,

судді - Берназюк Я.О., Кравчук В.М.,

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2026 (судді: Шидловський В.Б., Сапальова Т.В., Капустинський М.М.)

у справі №560/5281/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02.12.2024 №ХС31325.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02.12.2024 №ХС31325, з урахуванням виплачених сум.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.11.2025 позов задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02.12.2024 №ХС31325.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02.12.2024 №ХС31325, з урахуванням виплачених сум.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач 15.01.2026 подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2026 апеляційну скаргу залишено без руху.

Запропоновано апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку, вказавши підстави для поновлення строку.

Роз`яснено особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

На виконання вказаної ухвали, 26.01.2026 від відповідача до суду надійшло клопотання, у якому він просив визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження та поновити йому такий строк.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2026 визнано неповажними причини пропуску строку та відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що рішення Хмельницького окружного адміністративного суду ухвалено 24.11.2025 у порядку письмового провадження, копію рішення суду згідно з відомостями з КП "ДСС" доставлено відповідачу через систему "Електронний суд" до електронного кабінету 24.11.2025, а апеляційну скаргу на вказане судове рішення відповідач подав через систему "Електронний суд" 15.01.2026.

Також суд апеляційної інстанції виходив з того, що клопотання апелянта не містить жодних доводів в підтвердження наявності поважних причин, які об`єктивно перешкоджали відповідачу вчасно подати апеляційну скаргу.

Також суд апеляційної інстанції виходив з того, що невмотивоване задоволення клопотання апелянта про поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою до суду утворить дискримінаційне становище відносно інших суб`єктів звернення за судовим захистом та порушить принцип рівності сторін у адміністративному судочинстві.

Також суд апеляційної інстанції виходив з того, що суб`єкт владних повноважень не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

У підсумку, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачем не доведено наявності обставин, що перешкоджали йому звернутись до суду в межах строку, визначеного статтею 295 КАС України та становили об`єктивно непереборні перешкоди, які пов`язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення, а тому наведені ним у клопотанні причини пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою не можуть бути визнані судом як поважні причини для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення у цій справі.