ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 травня 2026 року
м. Київ
справа № 360/2281/19
адміністративне провадження № К/990/26456/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16 січня 2025 року (суддя Пляшкова К.О.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2025 року (головуючий суддя Компанієць І.Д., судді: Блохін А.А., Гаврищук Т.Г.) у справі №360/2281/19 за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправними та скасування наказів та податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління ДФС у Луганській області (правонаступник ГУ ДПС у Луганській області) про визнання протиправними та скасування наказів Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки №322 від 26 травня 2017 року; № 427 від 25.07.2017; податкові повідомлення-рішення від 28 листопада 2017 року №0033751314; № 0030721314; № 0030641314; № 0030621314; № 0030631314; № 0033731314; №0030611314; № 0030591314; № 0030601314.
Ухвалою Луганський окружний адміністративний суд від 26 жовтня 2021 року закрив провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправними та скасування наказів та податкових повідомлень-рішень в частині визнання протиправним та скасування наказів про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки № 322 від 26 травня 2017 року та № 427 від 25 липня 2017 року.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Рішенням Луганський окружний адміністративний суд від 12 листопада 2021 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року позов задовольнив. Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 28 листопада 2017 року №0033751314, №0030721314, №0030641314, №0030621314, №0030631314, №0033731314, №0030611314, №0030591314, №0030601314. Здійснив розподіл судових витрат.
Верховний Суд постановою від 17 жовтня 2024 року касаційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області задовольнив частково. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року у справі №360/2281/19 скасував. Справу №360/2281/19 направив на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підставою для направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції слугувало те, що суди попередніх інстанцій, розглядаючи справу, дійшли до передчасного висновку про задоволення позовних вимог виключно з мотивів скасування ухвали слідчого судді про призначення перевірки, за наслідками якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, оскільки судами при вирішенні справи не було враховано ту обставину, що ОСОБА_1 оскаржила наказ про призначення перевірки №322 від 26 травня 2017 року у справі №812/821/17, який є предметом розгляду і в справі №360/2281/19.
За наслідками повторного перегляду справи Луганський окружний адміністративний суд рішенням від 16 січня 2025 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2025 року у задоволенні позовних вимог відмовив.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили з правомірності прийнятих контролюючим органом спірних податкових повідомлень-рішень, враховуючи факт перевищення позивачем у II кварталі 2015 року суми граничного розміру обсягу доходу, що підтверджено судовими рішеннями у справі № 812/111/18.
Також суди відзначили, що означене порушення та незаконне перебування ФОП ОСОБА_1 на спрощеній системі оподаткування призвело до визначення контролюючим органом суми податкових зобов`язань з єдиного податку, з податку на доходи фізичних осіб, військового збору, податку на додану вартість, єдиного внеску тощо.
У зв`язку з цим, суди виснувались, що контролюючий орган дійшов правомірного висновку щодо порушень за результатами акта перевірки від 19 жовтня 2017 року № 302/12-32-13-14/ НОМЕР_1 з приводу перевищення ФОП ОСОБА_1 у ІІ кварталі 2015 року річної суми доходу 20 млн грн, у зв`язку з чим вона повинна була з 01 липня 2015 року перейти на загальну систему оподаткування, а також нараховувати єдиний внесок у розмірі 34,7%, виходячи із суми чистого доходу (з урахуванням норми пункту 3 частини 1 статті 7 розділу ІІІ Закону № 2464-VI щодо максимальної величини бази нарахування єдиного внеску). При цьому, суди врахували, що база оподаткування є однією, як для рішень, що оскаржувались у справі №812/111/18, так і для податкових повідомлень-рішень, що є предметом оскарження у справі №360/2281/19, та вище описаними рішеннями суду підтверджено правомірність визначення контролюючим органом такої бази.
Не погоджуючись із судовими рішеннями позивачка звернулася із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16 січня 2025 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2025 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Зокрема, позивачка в обґрунтування касаційної скарги зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції неправильно застосували норми статті 78.1.11 ПК України, та дійшли до помилкового висновку про законність результатів позапланової перевірки, призначеної на підставі скасованої ухвали слідчого судді. На переконання позивачки, оскільки ухвала слідчого судді про призначення перевірки позивача скасована, то у такому разі відсутні підстави для проведення перевірки. Тому, позивачка вважає, що податкова перевірка позивача, за результатами якої прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення не можуть створювати жодних правових наслідків. Відповідно, такі рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Виходячи з підстав касаційного оскарження, з огляду на які було відкрито касаційне провадження, колегія суддів переглядає судові рішення в частині правильності висновків судів попередніх інстанцій про дотримання вимог законності при призначенні та проведенні перевірки, що була ініційована на підставі ухвали слідчого судді.
У частині, що стосується суті порушень та їх правової оцінки, позивачка судові рішення не оскаржувала, відповідних доводів в касаційній скарзі не наводила, а відтак ці обставини не є предметом перегляду судом касаційної інстанції.
Таким чином, у цій справі можливий касаційний перегляд рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16 січня 2025 року та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2025 року виключно в межах доводів касаційної скарги щодо дотримання вимог законності при призначенні та проведенні перевірки. В іншій частині зазначені судові рішення судом касаційної інстанції не переглядаються.
Верховний Суд ухвалою від 09 липня 2025 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16 січня 2025 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2025 року.
Заперечуючи проти касаційної скарги, відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16 січня 2025 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2025 року залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Верховний Суд, обговоривши доводи касаційної скарги, переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Сервисы для юристов