ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"12" травня 2016 р. м. Київ К/800/36203/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
суддівОстровича С.Е. Степашка О.І. Юрченко В. П.
секретаря судового засідання Орєшко Ю. О.
представники позивача Пушанко І. О.
представник відповідача не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Надвірнянському районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 квітня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Державної податкової інспекції у Надвірнянському районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування рішень відповідача, -
ВСТАНОВИЛА:
Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" (далі - ПАТ "Укрнафта") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Надвірнянському районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі - ДПІ у Надвірнянському р-ні) в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення відповідача.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 квітня 2015 року позовні вимоги ПАТ "Укрнафта" задоволено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2015 року апеляційну скаргу ДПІ у Надвірнянському р-ні залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 квітня 2015 року - залишено без змін.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ДПІ у Надвірнянському р-ні подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 квітня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2015 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
ПАТ "Укрнафта" подало до суду письмові заперечення на касаційну скаргу ДПІ у Надвірнянському р-ні.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.
04.02.2015 року відповідачем прийнято рішення про здійснення погашення усієї суми податкового боргу позивача шляхом стягнення з нього безготівкових коштів. На виконання оскаржуваного рішення відповідачем 04, 06, 09, 10, 11, 12 і 14 лютого 2015 року оформлено інкасові доручення на загальну суму 427074522,92 грн.
Не погоджуючись із вказаними рішеннями та діями податкового органу, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом, в якому просив суд визнати такі дії протиправним та скасувати прийняті податковим органом рішення про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу платників податків та прийняті інкасовані доручення.
Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанції мотивували своє рішення тим, інкасові доручення оформлені відповідачем із порушенням встановлених вимог та на підставі оскаржуваного рішення, яке є протиправним, а тому не можуть вважатися платіжним інструментом, на підставі якого може бути проведена операція по рахунках позивача.
Колегія суддів не погоджується із такими висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у ІІІ, IV кварталах 2014 року позивач самостійно задекларував грошові зобов'язання за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2014 року із плати за користування надрами для видобування корисних копалин, які, поряд з цим, позивачем у встановлені нормами Податкового кодексу України (далі - ПК України) строки не сплачені, у зв'язку з чим у позивача виник податковий борг.
Відповідачем 04 лютого 2015 року прийнято оскаржуване рішення про здійснення погашення усієї суми податкового боргу позивача шляхом стягнення з нього безготівкових коштів.
На виконання оскаржуваного рішення відповідачем 04, 06, 09, 10, 11, 12 і 14 лютого 2015 року оформлено інкасові доручення на загальну суму 427074522,92 грн.
Позивач звертався до відповідача із заявою про розстрочення податкового боргу, однак відповіді відповідач, станом на час розгляду справи, не надав.
Відповідно до п.32 підроз.10 розділу ХХ Податкового кодексу України, встановлено, що з 01.07.2015 року у випадках, коли податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов'язання, самостійно визначеного платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у встановлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків та/або коштів з рахунків такого платника у банках, здійснюється за рішенням керівника контролюючого органу без звернення до суду за умови, якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та відсутні зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань. У таких випадках: рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов'язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи; рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Сервисы для юристов