ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2026 року
м. Київ
справа №420/22856/23
адміністративне провадження № К/990/27070/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Білак М.В., Уханенка С.А.,
розглянув у попередньому судовому засіданні за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу №420/22856/23
за позовом заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області до Національного університету «Одеська політехніка» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою Одеської обласної прокуратури на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2025 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Скрипченка В.О., суддів Коваля М.П., Осіпова Ю.В.,
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У вересні 2023 року заступник керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області (далі - ГУ ДСНС України в Одеській області) звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Національного університету "Одеська політехніка" щодо невжиття заходів з приведення в належний для експлуатації технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту-протирадіаційного укриття №56944, розташованої по вул. Генуезька, 22 у м. Одесі;
- зобов`язати Національний університет "Одеська політехніка" вжити заходів з метою приведення в належний технічний стан та готовність для використання за цільовим призначенням захисної споруди цивільного захисту-протирадіаційного укриття №56944, розташованої по вул. Генуезька, 22 у м. Одесі.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про те, що у зв`язку із невиконанням відповідачем вимог законодавства України у сфері цивільного захисту, що призводить до порушення встановлених державою гарантій щодо забезпечення конституційних прав і свобод людини, в тому числі гарантованих державою прав дитини на безпечні та нешкідливі для здоров`я умови утримання, розвитку, виховання і навчання, створення безпечних умов для її життя і здорового розвитку, в умовах збройної агресії російської федерації проти України, заступник керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси звернувся з цим позовом до суду на захист інтересів держави в особі Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Національного університету «Одеська політехніка» щодо невжиття заходів з приведення в належний для експлуатації технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття №56944, розташованої за адресою: вул. Генуезька, 22 у м. Одесі. Зобов`язано Національний університет «Одеська політехніка» вжити заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність для використання за цільовим призначенням захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 6944, розташованої за адресою: вул. Генуезька, 22 у м. Одесі.
4. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2025 року скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року, а провадження у справі №420/22856/23 за позовом заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Головного управління ДСНС України в Одеській області до Національного університету «Одеська політехніка» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - закрито.
5. Суд апеляційної інстанції мотивував своє рішення тим, що захищати інтереси держави повинні, насамперед, відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, зокрема, замінює відповідного суб`єкта владних повноважень в судовому провадженні у разі, якщо той всупереч закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
6. Аналізуючи норми чинного законодавства, суд апеляційної інстанції указав, що ДСНС, як суб`єкт владних повноважень, у межах своєї компетенції має право звернутися до суду виключно з позовами про застосування заходів реагування (пункт 48 статті 17-1 Кодексу цивільного захисту України), можливості звернутися до суду органу ДСНС із указаним в цьому позові вимогами закон не передбачає.
7. Ураховуючи те, що суб`єкт владних повноважень звернувся до суду без передбачених законом підстав, і це з`ясовано судом після відкриття провадження, а також те, що розгляд таких спорів перебуває поза межами не лише адміністративної юрисдикції адміністративних судів, він не належить до юрисдикції жодного іншого суду, суд закрив провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
8. Не погоджуючись із постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2025 року, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Одеська обласна прокуратура подала касаційну скаргу, в якій просила скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
9. Обґрунтовуючи наявність підстав для касаційного оскарження, Одеська обласна прокуратура посилається на те, що суд апеляційної інстанції, розглядаючи питання компетенції позивача ГУ ДСНС України у Одеській області на звернення до суду з цим позовом, неправильно застосував пункт 48 частини другої статті 17-1 Кодексу цивільного захисту України та не застосував статтю 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», тому дійшов помилкового висновку про відсутність у ГУ ДСНС України у Одеській області права на звернення до суду з вимогою про зобов`язання привести у стан готовності захисну споруду через відсутність у законодавстві такої можливості та, як наслідок, - про відсутність у прокурора підстав для звернення до суду з цим позовом в інтересах цього органу.
10. У касаційній скарзі касатор, посилаючись на пункт 48 частини другої статті 17-1 Кодексу цивільного захисту України, зазначає, що законодавцем закріплено право ДСНС звертатися до суду з позовами «з інших підстав, визначених законом», якщо це необхідно для реалізації їхніх повноважень, зокрема щодо контролю за станом готовності захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням.
11. Крім того у касаційній скарзі прокурор зазначає про необхідність відступлення від правового висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 24.01.2025 у справі №520/13228/2, від 24.01.2025 у справі №520/30126/23, від 30.01.2025 у справі №420/22304/23, від 31.01.2025 у справі №240/28363/23 відповідно до якого Державна служба України з надзвичайних ситуацій та її територіальні органи не наділені повноваженнями щодо звернення до адміністративного суду з позовними вимогами про зобов`язання щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисних споруд цивільного захисту у якості позивача.
ІV. Позиція інших учасників справи
Сервисы для юристов